(заочне)
Справа №439/2492/25
Провадження № 2/439/291/26
14 січня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідач: ОСОБА_3
третя особа ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою про стягнення аліментів для повнолітньої дитини на час навчання, ухвалив таке рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_3 , в яких просить суд стягувати зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 гривень, щомісячно, починаючи зі дня подання позовної заяви, та до завершення навчання повнолітньої дитини, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка зазначає, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 . Під час шлюбу у них народилась дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітньою.
Позивачка вказує, що спільна повнолітня дочка сторін навчається у на третьому курсі денної форми навчання за спеціальністю «Фінанси, банківська справа і страхування» ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська Політехніка». Час закінчення 30 червня 2026 року.
Позивачка мотивує, що через те що навчання проходить на денній формі, спільна повнолітня дочка сторін не може працювати та потребує матеріальної підтримки. У зв'язку із цим вона несе постійні витрати на навчання та проживання дитини.
Позивачка стверджує, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на період навчання спільної повнолітньої дитини, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
02 грудня 2025 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із момент отримання ухвали про відкриття провадження у справі, надіслати відзив на позовну заяву.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися. Від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд такі задовольнити. У разі неявки відповідача просить провести заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа в судове у судове засідання не з'явилася. Від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, зі згоди позивачки, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2016 року розірвано (а.с.6).
Доказами у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01 листопада 2007 року (а.с. 7).
ОСОБА_4 навчається на третьому курсі денної форми навчання за спеціальністю «Фінанси, банківська справа і страхування» ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська Політехніка». Час закінчення навчання - 30 червня 2026 року, що підтверджується довідкою від 10 жовтня 2025 року(а.с.10).
Згідно із довідкою про доходи виданої ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська Політехніка», ОСОБА_4 , з травня по жовтень 2025 року, отримала 13 453 гривні 76 копійок стипендії (а.с. 11).
Згідно із довідкою ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська Політехніка», ОСОБА_4 , проживає у гуртожитку (а.с.12).
За змістом частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
За правилами імперативного припису статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України у редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
-стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
-наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
-доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
-інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну повнолітню дитину становить розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
-1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
-2) продовження ними навчання;
-3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
-4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Всебічно та повно встановивши обставини справи на основі достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів, враховуючи матеріально-побутове становище ОСОБА_4 , беручи до уваги, що позивачка у зв'язку із її навчанням повнолітньої дитини, постійно несе витрати, зважаючи на неможливість працевлаштування ОСОБА_4 у зв'язку з навчанням, суд приходить до переконання, що повнолітня ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги.
Водночас, суд вважає, що відповідач: ОСОБА_3 може надавати матеріальну допомогу. Обмежень щодо зайняття трудовою діяльністю не має, фізичний стан здоров'я відповідача дозволяє йому здійснювати трудову діяльність.
За таких обставин, врахувавши матеріальне становище сторін, беручи до уваги всебічно та повно встановлені обставини справи, зважаючи на фізичний стан здоров'я відповідача, суд вважає, що для забезпечення необхідних потреб повнолітньої дочки, доцільним буде стягнення аліментів зі відповідача на користь позивачки у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), щомісячно.
Щодо розподілу судового збору.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої чистини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_3 необхідно стягнути понесені судові витрати за подання позовної заяви на користь держави, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 199, 200 Сімейного Кодексу України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень, щомісячно, починаючи із 01 грудня 2025 року, та до завершення ОСОБА_4 навчання, але не довше ніж до 30 червня 2026 року.
Стягнути ОСОБА_3 на користь держави суму судового збору, що становить 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Б.М. Петейчук