Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 336/11213/25
Провадження №: 2/332/1252/26
15 січня 2026 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,
встановила:
До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, в якій позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які понесла позивач відповідно заявлених позовних вимог на загальну суму 113242,00 грн та 4664,84 євро.
Відповідно до ч.ч.5,6,7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з п. 33 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270, у разі коли поштове відправлення, поштовий переказ адресуються до запитання, на абонементну скриньку, до відділення, після найменування адресата зазначається: до запитання, абонементна скринька, до відділення; найменування населеного пункту, району, області; найменування об'єкта поштового зв'язку місця призначення; поштовий індекс; країна призначення. На внутрішній простій поштовій картці і листі, що адресуються до запитання, замість прізвища, імені та по батькові адресата можуть зазначатися реквізити паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, чи дотримано позивачем вимоги ст.ст.43, 177 ЦПК України, оскільки відсутні докази надсилання позовної заяви з додатками за адресою реєстрації відповідача.
За таких обставин позивачу необхідно долучити до суду докази надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками для відповідача за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 .
Також слід зауважити, що позивач просить стягнути одноразово суму 4664,84 євро.
Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Отже, ця сума повинна бути визначена позивачем в національній грошовій одиниці України, якою є гривня, із зазначенням її грошового еквіваленту в іноземній валюті.
Крім того, на обґрунтування позовних вимог позивачка надала ряд документів, які викладені іноземною мовою.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням вищевказаного, суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином встановлено, що до позову додані документи, викладені іноземною мовою (мовами) та не додано їх нотаріально засвідченого перекладу українською мовою.
Відсутність нотаріально засвідченого перекладу зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити їх міст та інформацію, яка у них зазначена, а тому необхідно подати до суду копії доказів, які викладені іноземною мовою із перекладом їх українською мовою, який має буде нотаріально посвідченим.
За вказаних обставин, відкриття провадження є неможливим, а тому позовну заяву залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачці пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, - залишити без руху.
Надати позивачці строк сім днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Копії ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна