Справа № 361/5367/23 Номер провадження 22-з/814/14/26 Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
15 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівнизадоволено.
Заочне рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 рокускасовано та ухвалено нове судове рішення.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4026 грн.
02 листопада 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив компенсувати йому, внаслідок необгрунтованих дій позивача, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано договір про надання адвокатських послуг № 23/1 від 02 квітня 2025 року та квитанцію від 04 квітня 2025 року про оплату гонорару у сумі 13000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат (постанова Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20).
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц було зроблено висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 05 квітня 2023 року у справі № 202/2163/21, від 16 травня 2023 року у справі № 146/1089/20, виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Також у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п'ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні протягом всього розгляду справи в суді апеляційної інстанції не було зроблено заяву про розподіл судових витрат, а також не було наведено попереднього розрахунку щодо судових витрат, які він поніс, або планує понести.
З матеріалів справи вбачається, що судове рішення апеляційним судом ухвалене 14.10.2025 та отримане відповідачем і його представником в їх електронні кабінети 24.10.2025, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документу, проте з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 звернувся лише 02.11.2025, тобто поза межами визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК строку для їх подання.
Колегія суддів зазначає, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що ні відповідач, ні його представник не скористалися правом і не заявили у справі про необхідність вирішення питання компенсації судових витрат, заявником не вказано поважних причин неподання доказів на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу, враховуючи порушення строків, встановлених ч. 8 ст. 141 ЦПК України, для подання відповідних доказів, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення та компенсацію витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.141, 270, 368 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.В. Чумак
Судді: Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук