16 січня 2026 року
м. Київ
справа № 199/9241/24
провадження № 61-577ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нагорна Наталя Олексіївна, на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, визначивши заінтересованими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, в якій просив суд встановити факт того, що він відноситься до членів сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживав із загиблим однією сім'єю, обґрунтовуючи це тим, що встановлення цього факту необхідно йому для реалізації права на отримання пільг та виплат, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 27 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Роз'яснено заявнику право подати позов на загальних підставах.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2025 року залишено без змін.
28 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у цій справі, яку ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
13 січня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нагорна Н. О., через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нагорна Н. О., порушив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.
Клопотання обґрунтовано тим, що у судовому засіданні 11 червня 2025 року Дніпровським апеляційним судом було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови. У судовому засіданні брав участь його представник - адвокат Міняєв А. О., а він сам не був присутнім у судовому засіданні Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 16 червня 2025 року, однак Дніпровський апеляційний суд не виконав свого обов'язку щодо направлення постанови заявнику засобами поштового зв'язку. Крім того, вказує, що оскаржувана постанова не надійшла його представнику Міняєву А. О. до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Вказує, що особисто отримав повний текст оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року тільки 28 серпня 2025 року в суді першої інстанції, на підтвердження чого надав розписку.
Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року складено 16 червня 2025 року, а загальний доступ забезпечено - 18 червня 2025 року. Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги є 16 липня 2025 року.
Зі змісту протоколу судового засідання та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вбачається, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у судовому засіданні був присутній представник заявника - адвокат Міняєв А. О. Тобто сторона заявника, яка ініціювала провадження у суді апеляційної інстанції, була обізнана про ухвалене 11 червня 2025 року Дніпровським апеляційним судом судове рішення.
Крім того, з наданого заявником листа Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2026 року № 04.4-63/1/2026 вбачається, що постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року по справі № 199/9241/24 за вих. № 50487/22-ц/803/5963/25/199/9241/24/25 від 18 червня 2025 року направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням на поштову адресу: АДРЕСА_1 (така ж адреса заявника зазначена і у касаційній скарзі), однак поштове відправлення не було отримано ОСОБА_1 та повернуто до апеляційного суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином виконав свій процесуальний обов'язок щодо направлення учасникам справи копії ухваленого судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про отриману кореспонденцію. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштового відправлення.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 та від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.
Таким чином, направлення постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року за місцем знаходження заявника та його повернення поштою з відміткою про відсутність цієї особи за місцем її перебування є належним підтвердженням дати вручення цього рішення суду.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже ОСОБА_1 ,як сторона, яка ініціювала судове провадження, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, реалізуючи добросовісно свої процесуальні права, мав забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, зазначеною у поданих до суду документах. У разі невиконання цього обов'язку учасник справи не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого учасника справи наслідків.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку.
Разом з тим, саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Повідомлені заявником відомості не дають підстав для визнання причин значного пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій поважними. Достовірно знаючи про розгляд справи у суді апеляційної інстанції за його апеляційною скаргою, заявник, як учасник справи, зобов'язаний був цікавитися провадженням у його справі.
Доводам заявника також надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 03 грудня 2025 року.
Отже клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить належних і достатніх обґрунтувань на підтвердження об'єктивної неможливості подати касаційну скаргу протягом визначеного законом строку.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених процесуальним законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нагорна Н. О., необхідно навести інші причини, які можуть свідчити про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надати достовірні докази на їх підтвердження.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нагорна Наталя Олексіївна, підстави поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нагорна Наталя Олексіївна, на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 30 січня 2026року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников