12 січня 2026 року
місто Київ
справа № 201/6643/22
провадження № 61-16345ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Весніна Сергія Олександровича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року в справі за позовом керівника Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра в інтересах Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання незаконним і скасування рішення, витребування земельної ділянки та
25 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Веснін С. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на
2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2022 року становив 2 684,00 грн
(на момент збільшення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки).
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується судове рішення, яким задоволено немайнову вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки та майнову вимогу про витребування земельної ділянки.
За оскарження вимоги немайнового характеру заявник має сплатити
4 294,40 грн (2 684,00 х 1 х 200 % х 0,8).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Тому, керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, розмір судового збору під час звернення із касаційною скаргою має обчислюватися з урахуванням вартості майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості земельної ділянки, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів не можливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги за вимоги майнового характеру судовий збір за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 % х 0,8), де А - це вартість земельної ділянки.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також необхідно врахувати сплачений судовий збір в розмірі 10 330,00 грн.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків, а саме: 1) зазначення вартості спірного нерухомого майна; 2) сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Весніна Сергія Олександровича на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 02 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік