15 січня 2026 року
м. Київ
справа № 753/2660/24
провадження № 61-16622ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Михайловин Дмитро Васильович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2024 року Акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 266 219,37 грн заборгованості за кредитним договором.
11 червня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість у розмірі 266 219,37 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Київський апеляційний суд постановою від 12 листопада 2025 року скасував рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов АБ «Укргазбанк» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 237 636,01 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 694,92 грн. Стягнув з АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 399,70 грн.
У листопаді 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Михайловин Д. В. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просив виправити допущену в постанові від 12 листопада 2025 року арифметичну помилку, зазначивши правильно:
в мотивувальній частині судового рішення: 1) про «стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках у розмірі 62 155,53 грн» замість помилкового «стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках у розмірі 79 851,23 грн"; 2) про «стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 219 940,32 грн. (тіло кредиту - 82 112,95 грн.+ 75 671,83 грн. + відсотки - 62 155,53 грн.)» замість помилкового «237 636,01 грн. (тіло кредиту - 82 112,95 грн.+ 75 671,83 грн. + відсотки - 79 851,23 грн.)»
в резолютивній частині судового рішення: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 219940,32 грн.» замість помилкового «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 237636,01 грн».
Заява обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції допустив арифметичну помилку при обчисленні суми відсотків, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк».
15 грудня 2025 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, якою відмовив представнику ОСОБА_1 - Михайловину Д. В. у задоволенні заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки в постанові Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року.
30 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, сфомованою представником Михайловином Д. В., у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частинами першою та другою статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Також Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року в справі № 818/2/14 зазначив, що арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю.
В той же час, не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлена в порядку, передбаченому зазначеним процесуальним механізмом, застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Київський апеляційний суд мотивував відмову заявникові у задоволенні заяви про виправлення описки тим, що, здійснюючи розрахунок, суд апеляційної інстанції врахував доводи сторони відповідача щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування та вихідні дані, визначені у розрахунку позивача щодо нарахування відсотків, не беручи до уваги заявлений розмір до стягнення. Зазначив, що колегія суддів належним чином мотивувала свій висновок, а отже, описки чи арифметичної помилки не допущено, а доводи заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки зводяться до незгоди з указаною постановою Київського апеляційного щодо розміру стягнутих з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення арифметичної помилки, оскільки зазначені в заяві аргументи не вказують на наявність такої у постанові Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року в розумінні статті 269 ЦПК України.
Також Верховний Суд звертає увагу на те, що заявник не був позбавлений можливості в строк, передбачений законодавством, оскаржити в касаційному порядку постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у разі незгоди з указаним судовим рішенням.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у внесенні виправлень у рішенняне є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Михайловин Дмитро Васильович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов