Провадження №2-а/760/4/26
Справа №760/339/25
14 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 2 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Сич Олександр Вікторович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся із позовом ДПП у якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3664057 від 14.12.2024; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3664057 від 14.12.2024, він 14.12.2024 р. в 22:33:57 в с. Калинівка, вул. Ігорева, 1, керуючи автомобілем Volkswagen CC Sport д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив розворот в невстановленому місці, а саме порушив знак 3.24 ПДР України (розворот заборонено), чим порушив п. 8.4 в ПДР України (порушення вимог заборонних знаків).
Вказує, що він 14.12.2024 взагалі не їхав по вул. Ігорева в с. Калинівка та не розвертався там, на цій ділянці не було установлено дорожніх знаків 3.24 ПДР.
Зазначає, що розгляд справи відбувався не за адресою: вул. Ігорева, 1 в с. Калинівка Броварського району Київської обл. (автодорога місцевого значення між с. Калинівка та с. Пухівка Броварського району Київської обл.), як це вказано в постанові серії ЕНА № 3664057, а під залізничним мостом на автодорозі Київ - Чернігів - Нові Яриловичі між с. Калинівка та с. Скибин (міжнародна автомобільна дорога загального користування державного значення М-01-01 «Східний під'їзд до м. Бровари»).
Посилається, що 14.12.2024 він, керуючи автомобілем Volkswagen CC Sport д.н.з. НОМЕР_2 , їхав по вул. Чернігівська в с. Калинівка Броварського району Київської обл. з боку м. Чернігів в напрямку м. Бровари, яка згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення», є ділянкою міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 ( Київ Чернігів Нові Яриловичі), має назву : «Східний під'їзд до м. Бровари» та довжину 4 км 800 м.
Водночас постанова серії ЕНА № 3664057 від 14.12.2024 не містить доказової інформації ні факту скоєння ним адміністративного правопорушення на міжнародній автомобільній дорозі загального користування державного значення «Східний під'їзд до м. Бровари», ні доказів на якому саме кілометрі ділянки вищезазначеної автодороги відбулось порушення позивачем ПДР України.
Стверджує, що він розвертався 14.12.2024 на одній з ділянок цієї дороги, але вона не має будь-якого відношення до вул. Ігорева, 1 в с. Калинівка Броварського району Київської обл., яка є автодорогою місцевого значення між с. Калинівка с. Пухівка Броварського району Київської обл., і не входить до міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення «Східний під'їзд до м. Бровари» як окрема ділянка.
Вказує, що згідно отриманої інформації Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ділянка автодороги М-01 «Східний під'їзд до м. Бровари» є об'єктом незавершених робіт з капітального ремонту вказаної автомобільної дороги, а підрядною організацією з виконання даних робіт, станом на 14.12.2024, є Представництво «Азвірт«ММС».
На однієї з ділянок даної автодороги дійсно 14.12.2024 знаходився встановлений невідомо ким та невідомо коли дорожній знак 3.24 ПДР України (розворот заборонено) на дерев'яній опорі, який не відповідав вимогам, ні як технічний виріб відповідно до норм, стандартів та креслень (додаток А, обов'язковий) ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», ні за способом його встановлення відповідно положень ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт», який набув чинності 01 січня 2019 року.
Даний дорожній знак не мав жодної юридичної сили. При зверненні позивача до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України стосовно надання інформації про законність встановлення даного знаку, відповідність його стандартам, особу, яка його встановила, на наступний день знак було демонтовано невідомо ким, а Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України надало позивачу відповідь про те, що направило відповідний запит стосовно даного дорожнього знаку до підрядної організації 3 виконання даних робіт Представництво «Азвірт«ММС».
З огляду на наведене, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.01.2025 було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.02.2025 представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував. Заперечення проти позову мотивував тим, що на відео з камер відеоспостереження «Безпечна Київщина» зафіксовано, як транспортний засіб білого кольору пізніше ідентифікований як «Volkswagen CC Sport», н.з. НОМЕР_1 здійснює розворот в забороненому місці, оскільки на даній ділянці дороги був присутній дорожній знак 3.24 «Розворот заборонено», виявивши правопорушення екіпаж, який ніс службу в той час, почав переслідування за вищевказаним транспортним засобом, в подальшому транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений шляхом подання світлових сигналів.
Вказує, що позивач здійснив розворот перед перехрестям вул. Ігорева-автодорога М01 Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі, що підтверджується відео з камер відеоспостережения «Безпечна Київщина». Також твердження представника позивача з приводу того, що позивач рухався по вул. Чернігівська в с. Калинівка Броварського району Київської обл. з боку м. Чернігів в напрямку м. Бровари не відповідає дійсності, оскільки рух позивача зафіксований як на відеореєстратор службового автомобіля так на відео з камер відеоспостереження «Безпечна Київщина» де відображено як позивач рухається в крайній лівій смузі автодороги М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі та виконує маневр розвороту в напрямку Чернігова.
Зазначили, що місце вчинення правопорушення - перехрестя вул. Ігорева та автодорога М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, що знаходиться в с. Калинівка, Броварського району Київської області.
Отже з цього слід зробити висновок, що ділянка дороги, де здійснив розворот Кеуш Д.О. має відношення до вул. Ігорева 1 в с. Калинівка Броварського району Київської обл.
За допомогою камери відеоспостереження «Безпечна Київщина» транспортний засіб, який здійснив розворот, був ідентифікований як «Volkswagen CC Sport», н.з. НОМЕР_1 .
Тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
10.03.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач надає недостовірну інформацію, не надав суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу, на підставі яких 14.12.2024 проводився розгляд справи та виносилась постанова.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.12.2024 відносно позивача працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 14.12.2024 р. в 22:33:57 в с. Калинівка, вул. Ігорева 1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen CC Sport д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив розворот в невстановленому місці, а саме порушив знак 3.24 ПДР України (розворот заборонено), чим порушив п. 8.4 в ПДР України (порушення вимог заборонних знаків), за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Дослідивши складену постанову суд приходить до наступного висновку.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП визначає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Дорожній знак 3.24 ПДР «Розворот заборонено» означає, що забороняється розворот транспортних засобів. При цьому поворот ліворуч дозволяється.
Факт уставлення дорожнього знаку 3.24 позивачем у позовній заяві не заперечується, проте позивач оспорює спосіб його встановлення, що у свою чергу не звільняє його від виконання вимог цього дорожнього знаку.
Відповідно до дослідженого відеозапису, що доданий до відзиву на позовну заяву, суд установив, що 14.12.2024 о 22 год. 16 хв. т/з Volkswagen CC Sport д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив розворот та відразу після цього відбулося його переслідування службовим автомобілем патрульної поліції.
Також із оглянутого відеозапису установлено, що на цій ділянці візуально не завершені дорожні роботи, у зв'язку із чим частина дорожніх знаків може бути установлена тимчасово на певних конструкціях, що не звільняє водіїв, котрі рухаються цією ділянкою дороги, від виконання їх вимог.
Тому суд вважає доведеними обставини щодо здійснення позивачем розвороту у зоні дії дорожнього знаку 3.24.
Окрім цього, це правопорушення було вчинене на певній ділянці автодороги М01 Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі, що може свідчити про відсутність у тому місці закріпленої адреси, за якою можливо її ідентифікувати.
Водночас, зазначення інспектором у постанові місця вчинення правопорушення - вул. Ігорева 1 в с. Калинівка Броварського району Київської обл., як наближеної ділянки із закріпленою адресою, яку можливо ідентифікувати, не є порушенням та не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відносяться на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 2 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Сич Олександр Вікторович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.