Провадження №2-а/760/661/26
Справа №760/8441/24
14 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У квітні 2024 позивач звернувся до суду з позовом до ДПП та просив скасувати постанову серії ЕНА № 1801608 від 01.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу, в розмірі 20 400,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.04.2024 інспектором УПП у м. Києві Занічковським Д.А. винесено постанову серії ЕНА № 1801608 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 01.04.2024 о 22 год. 46 хв. за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 15, керував тз, будучи позбавленим права керування Голосіївським районним судом м. Києва від 29.11.2023, чим порушив п. 2.1. (а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушення за даною статтею передбачає форму провини у вигляді умислу. Так, за правилами ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. Посилається в своєму позові на те, що він не знав, що обмежений у праві керування транспортним засобом та про наявність постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2023.
Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена незаконно та необґрунтовано, поліцейським не було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, а винесення постанови відбулося без урахування усіх обставин справи.
На підставі викладеного просив позов задовольнити, а постанову скасувати.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.04.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
12.12.2024 представником відповідача на позовну заяву подано відзив, в якому останній вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1801608 від 01.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - винесена законно та обґрунтовано. Працівниками Управління патрульної поліції в м. Києві як уповноваженими та відповідальними особами вірно винесено постанову, з дотриманням правил чинного законодавства. У відзиві вказано, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляду штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.04.2024 відносно ОСОБА_1 інспектором УПП у м. Києві Занічковським Д.А. винесено постанову серії ЕНА № 1801608 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 01.04.2024 о 22 год. 46 хв. за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 15, керував тз, будучи позбавленим права керування Голосіївським районним судом м. Києва від 29.11.2023, чим порушив п. 2.1. (а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У свою чергу, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
У свою чергу, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом «а» пункту 2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається із позовної заяви, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушення за даною статтею передбачає форму провини у вигляді умислу, а оскільки він не знав, що обмежений у праві керування транспортним засобом, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.
Так, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2023 у справі 752/21830/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляду штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановами Київського апеляційного суду від 22.04.2024 та від 24.06.2024 було відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2023 у справі 752/21830/23.
Окрім цього, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 22.04.2024 ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і пояснив, що знав про день, час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього, однак в судове засідання суду першої інстанції запізнився на декілька годин, внаслідок чого, судове засідання відбулося без його участі, надалі не вживав заходів щодо апеляційного оскарження, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року подав за порадою знайомого юриста, після того, як зрозумів наслідки прийнятого судом першої інстанції рішення.
Тобто самими поясненнями ОСОБА_1 , наданими у суді апеляційної інстанції 22.04.2024, підтверджується факт його обізнаності із постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2023 ще у день її винесення, а тому доводи позивача про його необізнаність із позбавленням його права керування транспортними засобами є неправдивими.
Отже, з огляду на наведене, факт порушення позивачем п.п. «а» п.2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху повністю доведено, а тому оскаржувана постанова про притягнення позивача за ч.4 ст.126 КУпАП є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стверджуючи про порушення процедури розгляду справи інспектором позивач не зазначає яким чином це обмежило його права та якими правами він не зміг скористатися.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких було встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи не надано.
Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень Відповідача в порядок та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 126, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.