14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 210/6948/19
провадження № 61-65ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 рокуу складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Красвітної Т. П., повний текст складений 26 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права спадкування за законом, -
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права спадкування за законом.
Позовні вимоги обгрунтовані тимщо:
з 28 квітня 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обв'язки, але не встигли звернутися до державного органу реєстрації актів цивільного стану з приводуреєстрації шлюбу;
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 17,1 кв. м;
вона є спадкоємцем четвертої черги за законом, адже проживала однією сім'єю зі спадкодавцем протягом 15 років на підставі чого звернулася до приватного нотаріуса Перекопської І. С. з заявою про прийняття спадщини;
окрім неї, з заявою про прийняття спадщини звернувся усиновлений син покійного чоловіка від першого шлюбу ОСОБА_2 , який теж подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене просила:
встановити факт її проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 28 квітня 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати за нею право на спадкування за законом у першу чергу після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_4 , позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права спадкування за законом задоволено. Встановлено факт проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 28 квітня 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право на спадкування за законом у першу чергу після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі частини 2 статті 1259 та статті 1261 ЦК України. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1397,93 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що:
факт проживання однією сім'єю померлого ОСОБА_3 та позивачки, як чоловіка та жінки без шлюбу, окрім пояснень сторін по справі та свідків, також, підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема:
копією паспорта на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до якого остання з 21 серпня 2007 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; довідкою, яка видана головою ОСББ «Добробут-74» від 18 листопада 2019 року, за якою сім'я ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , складається з одного чоловіка ОСОБА_1 , фотографіями, які долучені до позовної заяви; квитанціями про сплату комунальних платежів за адресою: АДРЕСА_2 , де платниками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
отже, оцінивши усі докази, що є у справі, пояснення сторін та свідків, в їх сукупності, суд вважав за можливе встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 28 квітня 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_2;
відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги;
позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої черги;
оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали до часу відкриття спадщини не менше п'яти років однією сім'єю, ОСОБА_3 переніс операцію на очах, мав проблеми із сечовивідною системою, тому потребував постійного догляду, позивач постійно піклувалася та доглядала ОСОБА_3 , купувала йому ліки та інші засоби для покращення його здоров'я, також за свої кошти робила ремонт у квартирі, що підтвердили свідки у судовому засіданні, матеріально допомагала спадкодавцеві, оскільки він отримував малу заробітну плату, виплату якої інколи затримували, тому суд вважав за необхідне визнати за позивачем право на спадкування за законом у першу чергу після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі частини 2 статті 1259 та статті 1261 ЦК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права спадкування за законом відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 096, 89 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року скасовано. Справу № 210/6948/19 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення апеляційним судом ОСОБА_1 (її уповноваженого представника) про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 10 липня 2024 року, в якому апеляційний суд ухвалив оскаржене рішення. Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи, і ця обставина підтверджена, оскаржена постанова апеляційного суду підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2096,89 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зазначений позивачем період та що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 ;
доказів, які б надавали підтвердження, що померлий ОСОБА_3 був у безпорадному стані через похилий вік чи хворобу, потребував стороннього догляду, допомоги, піклування, суду не надано;
той факт, що ОСОБА_3 в 2007 році переніс операцію на очах та мав певні проблеми із сечовивідною системою, не свідчать про його безпорадний стан відповідно до частини 2 статті 1259 ЦК України;
позивачем не доведено права на зміну черговості одержання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом, який своєчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини;
вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу суд враховує, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника;
відповідач у справі стверджує, що його батько працював лікарем стоматологом ортопедом у ортопедичному відділенні КЗ стоматологічна поліклініка № 7 до 14 травня 2019 року і отримував заробітну плату. ІНФОРМАЦІЯ_1 батькові стало погано, а вже через три дні він помер;
отже, позивач не довів належними та достовірними доказами наявність юридичних фактів, за наявності яких у останньої могло виникнути право на спадкування за першою чергою, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, його матеріального забезпечення та надання іншої допомоги, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року повністю, залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 лютого 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд не в повному обсязі ознайомився з матеріалами справи, помилково зазначив, що відомості про розірвання шлюбу позивача з ОСОБА_5 матеріали справи не містять, в той час як в матеріалах є копія свідоцтва про розірвання шлюбу, де вказано, що шлюб було розірвано 12 вересня 1996 року;
апеляційний суд не проаналізував доводи, які були викладені в рішенні суду першої інстанції, довідки, фотознімки, показання свідків, квітанції про оплату комунальних послуг;
апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц та від 31 липня 2023 року у справі № 334/8205/19.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Суди встановили, що:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
після його смерті відкрилася спадщина на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 14 лютого 2001 року;
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І. С. про видачу на підставі статті 1264 ЦК України свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона проживала однією сім'єю, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
постановою нотаріуса від 25 листопада 2019 року їй було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва, оскільки не надано документів, які підтверджують факт родинних або інших відносин спадкоємця ОСОБА_1 із спадкодавцем. Крім того, у постанові зазначено, що ОСОБА_3 має спадкоємця, який має право на спадкування відповідно до статті 1261 ЦК України, який спадщину прийняв;
померлий ОСОБА_3 мав сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від першого шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом. Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої- п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги, впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої-п'ятої черги.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 385/878/19 (провадження № 61-12215св20), зроблено висновок, що «підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2025 року у справі № 203/676/21 (провадження № 61-14509св24) зазначено, що «при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця у безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом. Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність усіх п'яти зазначених обставин. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц (провадження № 61-40302св18), від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14 (провадження № 61-14159св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21), від 30 жовтня 2023 року у справі № 753/16113/20 (провадження № 61-2552св23). Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 372/3988/20-ц (провадження № 61-5062св22), від 22 березня 2023 року у справі № 753/10668/19 (провадження № 61-11248св22). Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (постанови Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19 (провадження № 61-6789св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 401/2614/17 (провадження № 61-14759св20), від 28 червня 2023 року у справі № 691/1559/18 (провадження № 61-1917св23)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 752/18799/22 (провадження № 61-4154св24) зазначено, що «у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і низка інших юридичних фактів, належать до предмета доказування і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення, якщо відповідні факти пов'язані з будь-якими іншими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), якими учасники справи обґрунтовують вимоги та заперечення, у мотивувальній частині судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (пункт 32)). З огляду на предмет спору, зміст та обґрунтування позовних вимог у справі що переглядається, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу спрямовано на отримання можливості позивачкою заявити вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування. Проте оскільки позивачкою не доведено наявності підстав для зміни черговості одержання права на спадкування, задоволення вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю, в межах цієї справи не призведе до захисту спадкових прав ОСОБА_1. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 30 травня 2019 року у справі № 346/1178/17, від 05 вересня 2022 року у справі № 766/5815/16-ц, від 30 червня 2023 року у справі № 686/19661/20. Посилання у касаційній скарзі на приписи статті 74 СК України, якими передбачено право на майно жінки та чоловіка, що проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, на правильність висновків апеляційного суду не впливає, оскільки у розглядуваній справі не вирішувався спір щодо поділу спільного майна подружжя. За наявності такого спору ОСОБА_1 не позбавлена права звернення до суду з відповідним позовом».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Апеляційний суд встановив, що позивач не довела належними та достовірними доказами наявність юридичних фактів, за наявності яких у останньої могло виникнути право на спадкування за першою чергою, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, його матеріального забезпечення та надання іншої допомоги, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані.
За таких обставин, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.
Посилання у касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц та від 31 липня 2023 року у справі № 334/8205/19 не свідчать про те, що апеляційний суд ухвалив рішення без їх урахування.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги, оскарженого судового рішення свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права спадкування за законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат