Ухвала від 14.01.2026 по справі 21-32-2/44-10-2632

УХВАЛА

14 січня 2026 року

м. Київ

cправа № 21-32-2/44-10-2632

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючий -Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.)

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 (суддя Адаховська В.С.)

по справі №21-32-2/44-10-2632

за заявою гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4

до Кредитної спілки "Україна"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.12.2025 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 у справі № 21-32-2/44-10-2632.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2025 у справі № 21-32-2/44-10-2632 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 9689,60 грн та зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належало направити копію касаційної скарги всім учасникам провадження у цій справі.

22.12.2025 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.12.2025 скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги до касаційної скарги, додавши до неї нову редакцію касаційної скарги, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

У вказаній уточненій касаційній скарзі ( що додана до заяви про усунення недоліків касаційної скарги) скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, суди при розгляді справи, не застосували до спірних правовірних відносин ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, скаржником не було виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 12.12.2025, оскільки скаржник, звертаючись з уточненою касаційною скаргою (із заявою про усунення недоліків касаційної скарги), не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Верховний Суд зауважує, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України щодо обов'язкового зазначення в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Крім того, скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 12.12.2025 щодо направлення копії касаційної скарги учасникам провадження у справі № 21-32-2/44-10-2632.

Приписами ст. 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, слід зазначити, що скаржником вказано, що вона є ВПО, має статус біженця, скрутне матеріальне положення, і тому в неї відсутня можливість сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі. Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин скаржником додано лише ксерокопію відомостей про доходи скаржника від 15.12.2025. Вказана ксерокопія не є належним доказом на підтвердження доводів щодо скрутного матеріального положення скаржника, оскільки із цієї ксерокопії неможливо встановити жодних відомостей стосовно майнового стану боржника.

Верховний Суд зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої ст. 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, докази, що скаржник має статус біженця, тощо. Проте, скаржником вказаних доказів Суду надано не було.

Відповідно до частини другої ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 4 ст. 174 ГПК України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищевказане, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у зв'язку із не усуненням недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 у справі № 21-32-2/44-10-2632 вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 у справі № 21-32-2/44-10-2632 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков