15 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 920/918/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Носівської сільської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025
у складі колегії суддів: Коротун О.М. - головуючий, Майданевич А.Г., Сулім В.В.
у справі № 920/918/24
за позовом відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Носівської сільської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Приватне підприємство Фірми "Архбудсервіс",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "СОДІ КОМ"
про стягнення 111 818,48 грн,
Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Носівської сільської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 920/918/24.
30.12.2025 до Верховного Суду надійшли заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС" проти відкриття касаційного провадження у цій справі. У вказаних запереченнях відповідач просить відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки предметом позову у даній справі є малозначна сума. А визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань. Також, ТОВ "ВЕЛЕС" зазначає, що посилання скаржника, що при розгляді іншої справи він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені апеляційним судом у справі №920/918/24 - це припущення, адже доказів існування іншої справи касатор не надав.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2024 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 111 818,48 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа №920/918/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що рішення у справі №920/918/24 має значний суспільний інтерес та виключне значення для позивача, що є особою, яка має забезпечувати цивільний захист учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема шляхом створення безпечного середовища - обладнання укриттів. Звернення позивача із позовом до відповідача обумовлено тим, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо надання послуг з технічного нагляду мало наслідком те, що виконані підрядником - ТОВ "СОДІ КОМ" (що є третьою особою у справі) будівельні роботи з відновлення гідроізоляції зовнішніх стін підвалу та водовідведення споруд цивільного захисту в Носівському ліцеї №1 Носівської міської ради за Договором №13-СП/22 не призвели до досягнення мети його укладання, що унеможливило використання цих споруд за призначенням протягом трьох років війни через перебування їх у неналежному для використання учасниками освітнього процесу стані. Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем не тільки прав та інтересів позивача, а і порушення інтересів держави та суспільства у сфері освіти та цивільного захисту населення.
Разом з тим, скаржник зазначає, що станом на дату звернення позивачем до суду з касаційною скаргою Ніжинською окружною прокуратурою розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді з питань стану виконання договорів №272 від 28.09.2023 року та 13-СЛ/22 від 01.11.2022 щодо надання послуг з поточного ремонту споруди цивільного захисту (найпростіші укриття) в Носівському ліцеї №1 Носівської міської ради, укладених між Позивачем та ТОВ "СОДІ КОМ", що є третьою особою у справі №920/918/24. На думку скаржника, обставини про те, що представником відповідача зафіксовано виконання підрядних робіт на об'єкті у відповідності до проєктної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, а також відповідність виконаних робіт умовам їх прийняття, про що свідчать акти на закриття прихованих робіт, що визнані судом апеляційної інстанції встановленими, не визнаються позивачем та спростовуються наявними у справі доказами, зокрема висновком будівельно-технічної експертизи ННЦ "ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 31.05.2024, що є додатком №5 до відзиву відповідача від 05.08.2024. На думку позивача, вказаним документом спростовується зокрема факт того, що відповідачем зафіксовано виконання підрядних робіт на об'єкті у відповідності до проєктної документації. Тому, за твердженням скаржника, обставина виконання підрядних робіт на об'єкті у відповідності до проєктної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, а також відповідність виконаних робіт умовам їх прийняття є обставиною, яка підлягає доведенню у справі щодо виконання договорів №272 від 28.09.2023 та 13-СЛ/22 від 01.11.2022 про надання послуг з поточного ремонту споруди цивільного захисту (найпростіші укриття) в Носівському ліцеї №1 Носівської міської ради, укладених між позивачем та ТОВ "СОДІ КОМ", якщо така справа буде предметом розгляду в суді. Відповідно вбачається, що за наявності чинної постанови, позивач буде позбавлений можливості спростувати вказані вище обставини, встановлені постановою, при розгляді вказаної вище справи.
Такі доводи відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Носівської сільської ради щодо неможливості спростувати обставини, встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №920/918/24 стосовно обставин виконання підрядних робіт, Судом до уваги також не беруться, оскільки підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачено, що виключним випадком для перегляду малозначної справи у касаційному порядку є те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Зазначений виключний випадок можливості касаційного оскарження обумовлює наявність розгляду іншої справи, в якій сторона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням. Водночас скаржник зазначає лише про імовірність існування такої справи в майбутньому.
Водночас, посилання скаржника на те, що справа № 920/918/24 має для нього виняткове значення та становить суспільний інтерес належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.
Верховний Суд звертає увагу, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Наявність вичерпного переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Носівської сільської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 920/918/24, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Носівської сільської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №920/918/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець