15 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/5586/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025
у складі колегії суддів: Яценко О.В. - головуючий, Мальченко А.О., Гончаров С.А.
та на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2025
суддя: Підченко Ю.О.
у справі № 910/5586/25
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Коопман Інтернатіонал Україна»
про стягнення 430 956,92 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/5586/25.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2025 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 430 956,92 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оскаржувані судові рішення призвели до фактичного позбавлення заявника права на ефективний судовий захист порушених майнових прав, а їх наслідки виходять за межі звичайного господарського спору. За твердженням скаржника, відмова у задоволенні позову у цій справі, залишена без змін судом апеляційної інстанції, призвела до остаточного покладення завданих збитків на позивача, що виключає будь-яку можливість їх компенсації у межах спірних правовідносин та призводить до того, що економічний тягар порушення договірних зобов'язань був покладений на ТОВ «РОЗЕТКА.УА», що є несумісним із принципами справедливості та добросовісності.
Також, на думку скаржника, у даній справі залишення оскаржуваних судових рішень без касаційного перегляду призводить до того, що сформований судами підхід до оцінки підстав та доказів завдання збитків фактично унеможливлює захист майнових прав заявника у подібних договірних правовідносинах, що має системний характер для діяльності ТОВ «РОЗЕТКА.УА» як суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на основі масових договірних відносин із контрагентами. Таким чином, скаржник зазначає, що справа №910/5586/25 має індивідуально виняткове значення саме для ТОВ «РОЗЕТКА.УА», створює для заявника остаточні та несприятливі правові наслідки, які не можуть бути усунуті в інший спосіб та потребує касаційного перегляду з метою забезпечення реального, а не формального судового захисту майнових прав.
Посилання скаржника на те, що ця справа має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.
Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Наявність вичерпного переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/5586/25, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/5586/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець