Справа №760/10329/15-ц 6/760/94/25
13 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ОСОБА_1 звернулась у суд з заявою про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного суду від 09.11.2023 про стягнення заборгованості за договором позики строком на 12 місяців шляхом сплати заборгованості в перший місяць - 38 603, 46 грн., а інші одинадцять місяців рівними сумами по 10 528, 22 грн. до 20 числа відповідного місяця.
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2022 стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 80 000,00 грн. боргу, три відсотки річних у розмірі 9600,00 грн., 65 992,00 грн. суми встановленого індексу інфляції, 58 470,08 грн. процентів та 2466,15 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 09.11.2023 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 трох відсотків річних у розмірі 9 600,00 грн. 65 992,00 грн. суми встановленого індексу інфляції, 58 470,08 грн. процентів та 2466,15 грн. судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) відсотки за період дії договору позики з 13 березня 2012 року по 31 травня 2012 року в розмірі 1 316,94 грн, 3% річних у розмірі 8 904,92 грн та інфляційні втрати у розмірі 64 192,00 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) відсотків за період з 01 червня 2012 року по 15 лютого 2016 року, відмовлено.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 80 000,00 грн. боргу за договором позики залишено без змін.
Компенсовано ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 799,08 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.05.2024 розглянуто аналогічну заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та відмовлено у задоволенні. Дана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась.
З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позикизадоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.А.Усатова