Справа №:755/346/26
Провадження №: 1-кс/755/105/26
"10" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Рубіжне Луганської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, розлученому, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаному, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000054 від 09 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000054 від 09 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України
Органом досудового розслідування встановлено, що 09 січня 2026 року близько 08 години 30 хвилин дільничними офіцерами поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оперуповноваженим ОСОБА_10 , які відповідно до Закону України «Про національну поліцію» є службовими особами правоохоронного органу Національної поліції України, перебуваючи у форменому одязі, разом з представником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 , який також перебував у форменому одязі, здійснювали заходи з оповіщення населення щодо мобілізації на території Дніпровського району міста Києва.
У цей час, знаходячись неподалік будівлі № 2/1 по вулиці Віталія Шимановського у місті Києві, вказаними особами було помічено ОСОБА_4 , який в свою чергу помітивши працівників поліції та РТЦК та СП, намагався втекти. У зв'язку з необхідністю встановлення особи ОСОБА_4 та у відповідності до п. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» необхідністю перевірки його документів поліцейські наздогнали ОСОБА_4 , який на законну вимогу поліції відмовився надавати документи та намагався залишити місце, де його було зупинено.
У подальшому, з метою встановлення анкетних даних ОСОБА_4 , відносно нього було застосовано фізичну силу та спецзасіб - кайданки для припинення опору та подальшого доставлення до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві. ОСОБА_4 було поміщено на середину заднього сидіння автомобіля «Ssang Yong», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_9 , на задньому пасажирському сидінні зліва від ОСОБА_4 перебував ОСОБА_8 , а справа - ОСОБА_10 .
Під час руху до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, проїжджаючи по вул. Краківській, неподалік будинку № 18, у ОСОБА_4 з метою перешкоджання діяльності правоохоронних органів, підриву їх авторитету, уникнення затримання та подальшої відповідальності за вчинення опору представникам влади, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення вбивства службових осіб, які його затримали та доставляли.
З цією метою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи на меті спричинення вбивства інших осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним, що він затриманий працівниками правоохоронного органу, дістав з наявного при ньому рюкзака предмет, схожий на пістолет, який направив в живіт ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 в цей час перехопив руку ОСОБА_4 та відвів ствол пістолета дещо в сторону, а тому ОСОБА_4 здійснивши один постріл, влучив кулею ОСОБА_8 в праву руку, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального дотичного поранення правого передпліччя, однак не спричинив смерть ОСОБА_8 .
У подальшому, ОСОБА_4 , було затримано, а потерпілого ОСОБА_8 з отриманими внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 тілесними ушкодженнями було доставлено до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 3» та надано медичну допомогу.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, а саме - замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
09 січня 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09 січня 2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити мотивуючи тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, та тому існують ризики, а саме: перебуваючи на свободі та будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місце здійснення ними їх трудової діяльності з метою схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи насильницький характер дій, що інкримінуються підозрюваному.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні посилаючись на покази потерпілого, що він та інші працівники наздоганяли ОСОБА_4 , при цьому йому ніхто належним чином не представився, у підозрюваного виник обґрунтований страх за власне життя та здоров'я, що спричинило спробу втекти. Те, як наразі проходять мобілізаційні заходи, є загальновідомим фактом, який не можна не враховувати при оцінці мотивів дій його підзахисного. Щодо ризиків наведених прокурором, то вони необґрунтовані, сторона обвинувачення наголошує на тяжкості злочину, проте лише сама санкція статті не може бути єдиною підставою для тримання під вартою. Щодо впливу на свідків, то свідками у справі є працівники поліції та ТЦК, а експертизу проводить фахівець державної установи, його підзахисний, як цивільна особа, позбавлений будь-якої можливості здійснювати на них тиск. Щодо ризику можливого переховування, то ОСОБА_4 має постійне місце проживання в межах юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва, також підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, підозрюваним подана заява до Державного бюро розслідувань щодо неправомірних дій працівників поліції, а саме заподіяння йому тілесних ушкоджень під час затримання. На цей час медичної допомоги через суд він не потребує, факт побиття зафіксовано. Враховуючи вищевикладене, сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання. У разі, якщо суд все ж прийде до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, визначити мінімально можливий розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що зброї при собі він не мав. У кишені був ніж, але жодних інших небезпечних предметів у нього не було. Обставини інциденту він пам'ятає частково. Коли він йшов по вулиці, на нього несподівано напали ззаду та почали бити, він не розумів, що відбувалося далі, зокрема у службовому автомобілі, оскільки перебував у шоковому стані через побиття. З собою мав рюкзак, у якому були лише ключі від квартири та вода. Йому не відомо, за яких обставин та в який саме спосіб потерпілий отримав тілесні ушкодження. У нього не було зброї. Він не знає звідки у нього вдома зброя, яку вилучити під час обшуку. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та адвоката щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог ст. 2 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, наявними у справі доказами, а саме даними, що містяться: у рапорті від 09.01.2026 про вчинення злочину та затримання ОСОБА_4 ; у протоколах огляду місця події від 09.01.2025, в ході яких вилучено предмети, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також знаряддя вчинення злочину; у протоколі заяви про злочин від потерпілого ОСОБА_8 ; у довідці № 71 від 09.01.2026 КНП «КМКЛ № 3» про діагноз потерпілого; у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_8 ; у протоколах допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 09.01.2026; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
Вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи у судовому засіданні, думку адвоката та підозрюваного, які заперечували у задоволенні клопотання, слідча суддя приходить до наступного.
Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу та визначення його виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з постанови про пред'явлення підозри, ОСОБА_4 підозрюється, відповідно до вимог ст. 12 КК України, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, ч. 8 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 на думку слідчої судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі та будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи насильницький характер дій, що інкримінуються підозрюваному.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та про необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 діб, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ними, покладених процесуальних обов'язків.
Підстав для обрання відносно підозрюваному інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, слідчим суддею не встановлено та сторонами не доведено.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідча суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчої судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного та, керуючись, ст.ст. 176 - 178, 182 - 184, 194, 196, 309 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000054 від 09 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі Київському слідчому ізоляторі Міністерства Юстиції строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення суми застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 березня 2026 року (включно), та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 08 години 50 хвилин 09 січня 2026 року.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1