Справа №:755/21512/25
Провадження №: 2-з/755/11/26
"15" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ» про стягнення коштів внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ» про стягнення коштів внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить: стягнути з ТОВ «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 7 491 148,78 грн, з яких: 3 000 000,00 грн. - сума боргу; 2 114 437,00 грн. - сума виконаних (здійснених) поліпшень по виконанню ремонтних робіт по облаштуванню нерухомості; 1 976 026,85 грн. - інфляційні втрати; 400 684,93 грн. - три проценти річних.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
12 грудня 2025 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку 15 січня 2026 року передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14 січня 2026 року.
Заява подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
В поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на рахунках ТОВ «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ» (Код ЄДРПОУ 31304435, місцезнаходження: 02152, місто Київ, вул. Березняківська, будинок 8) в банках та фінансових установах, в межах ціни позову 7 491 148,78 грн. (сім мільйонів чотириста дев'яносто одна тисяча сто сорок вісім гривень 78 копійок);
- накласти арешт на все рухоме майно, що належить на праві власності «ВАТСОН- ТЕЛЕКОМ» (Код ЄДРПОУ 31304435, місцезнаходження: 02152, місто Київ, вул. Березняківська, будинок 8), в межах ціни позову 7 491 148,78 грн. (сім мільйонів чотириста дев'яносто одна тисяча сто сорок вісім гривень 78 копійок);
- накласти арешт на все нерухоме майно, що належить на праві власності «ВАТСОН- ТЕЛЕКОМ» (Код ЄДРПОУ 31304435, місцезнаходження: 02152, місто Київ, вул. Березняківська, будинок 8), в межах ціни позову 7 491 148,78 грн. (сім мільйонів чотириста дев'яносто одна тисяча сто сорок вісім гривень 78 копійок).
Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті (ч.1 ст.153 ЦПК України).
Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач зазначає, що «З огляду на значну ціну позову в межах даного провадження, грошові кошти, які містяться на рахунках Відповідача, інше рухоме і нерухоме майно буде єдиним майном за рахунок якого можна буде задовольнити грошові вимоги Позивача, в разі якщо даний позов буде задоволено, а рішення суду про задоволення позову добровільно виконано не буде і постане необхідність виконувати його в рамках примусового виконання рішень через відкриття виконавчого провадження. Грошові кошти на рахунках, його рухоме і нерухоме майно Відповідача може бути відчужене Відповідачем учасникам товариства, контрагентам, третім особам в будь-який момент шляхом безготівкового перерахування, продажу, міни, іншого типу відчуження, в чому й полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки жодного майна, на яке можна буде звернути стягнення у Відповідачів станом на дату відкриття виконавчого провадження вже не буде. Відтак, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ» про стягнення заборгованості, якщо не вжити заходів щодо забезпечення вказаного позову, а саме задовольнити вказану заяву про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках Відповідача в банках чи інших фінансових установах, його рухоме і нерухоме майно. Без вжиття заходів забезпечення позову Відповідач зможе відчужити грошові кошти, рухоме і нерухоме майно іншим особам до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі, а отже ОСОБА_1 не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.»
Разом із тим, співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Проте, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про стягнення коштів, у разі не вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позиву.
Саме лише формальне посилання заявника на те, що відповідач може відчужити грошові кошти на рахунках, рухоме та нерухоме майно, достеменно не підтверджує ризики, на які посилається позивач, особливо з урахуванням того, що укладений між сторонами договір визнано недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили ще в 2020 році.
При цьому, матеріали заяви не містять жодної інформації про наявність на рахунках відповідача грошових коштів, як і належності відповідачу на праві власності будь-яких об'єктів рухомого та/або нерухомого майна на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149, 150, 153, 258-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: