Справа № 755/21160/25
Провадження №: 3/755/588/26
"06" січня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП
встановила:
20 жовтня 2025 року о 10 год 55 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Л. Каденюка, 2/35, при цьому не мав права керування такими транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 06.03.2025 постановою ЕНА 4205501 був притягнений до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факт керування ним транспортним засобом, не маючи права керування. Пояснив, що судове рішення про позбавлення його права керування було винесено без його присутності. Просив не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами та зазначив, що він не має можливості сплатити таку непід'ємну суму штрафу.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.10.2025 серії ЕПР1 № 488699; карткою обліку адміністративного правопорушення; постановою серії ЕНА № 4205501 від 06.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КупАП щодо ОСОБА_1 ; довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана Любчик Г. від 24.10.2025; відеозаписом, що міститься на диску.
Відповідно до ст. 245 КупАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КупАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи диску з відеозаписом, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був припаркований у забороненому для паркування місці.
Тому працівники поліції підійшли до автомобіля та роз'яснили, які саме вимоги ОСОБА_1 порушив та на прохання поліцейських надати посвідчення водія, останній повідомив, що він тут припаркувався, тому що чекає товариша, який попросив його підвезти за цією адресою, щодо посвідчення водія повідомив, що він позбавлений права керування транспортними засобами.
Повідомив, що судове рішення про позбавлення його права керування на пів року винесли без його присутності, його навіть не викликали, після півроку він не зміг забрати права, через те, що не мав чим сплатити штраф.
Надалі працівниками поліції ОСОБА_1 роз'яснено, що щодо нього буде складено протокол за керування транспортними засобами, не маючи відповідного права керування та направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.
При складанні протоколу ОСОБА_1 не заперечував ні щодо складання протоколу, ні щодо факту того, що він керував автомобілем, будучи обізнаним, що немає права цього робити.
Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази у сукупності, суддя дійшла висновку, що встановлені фактичні обставини справи не викликають сумнівів щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 20.10.2025 серії ЕПР1 № 488699, зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 . Враховуючи, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 не належить, відсутні правові підстави для застосування до нього додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 126, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: Віра Левко