Справа № 308/478/26
13 січня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові щодо відмови у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні №62026140160000020 від 02.01.2026 за ч. 5 ст. 426-1 КК України,
встановив:
09.01.2026 заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просить визнати дії слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові щодо відмови нас потерпілими - протиправними, що полягає у невизнанні потерпілими осіб, яким кримінальним правопорушенням завдано шкоди; зобов'язати слідчого визнати потерпілими у кримінальному провадженні №62026140160000020: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 .
Скарга обґрунтована тим, що 05-07.01.2026 заявники звернулися до слідчого з клопотанням про визнання їх потерпілими, листом від 09.01.2026 останній повідомив їх, що в задоволенні їх клопотання відмовлено. Вважають такі дії слідчого протиправними, оскільки відповідна постанова не виносилася ним.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання, заявник ОСОБА_4 не з'явився, однак надіслав клопотання, в якому просив розглянути скаргу за його відсутності, вимоги такої підтримує.
В судове засідання представник Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові (слідчий та (або) уповноважена особа) не з'явився, будучи належним чином повідомленими про розгляд скарги.
Частина 3 статті 306 КПК України визначено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 220 КПК України регламентовано, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до частини 2 вказаної статті про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Витягом з ЄРДР стверджується, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62026140160000020 від 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Відомості до ЄРДР внесені за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виконання ухвали слідчого судді від 30.12.2025 у справі №308/19132/25, що стверджується листом слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові (з дислокацією у м. Ужгороді) №12-61-245вих-26 від 02.01.2026
За твердженням заявників, зокрема ОСОБА_3 , 05-07.01.2026 вони зверталися до слідчого з клопотанням про визнання їх потерпілими, листом від 09.01.2026 останній повідомив їх, що в задоволенні їх клопотання відмовлено.
Слідчий суддя констатує, що в порушення вимог статті 220 КПК України слідчий не розглянув належним чином клопотання заявників про визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні №62026140160000020, оскільки ч. 2 вказаної статті регламентовано, що про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, а не лист.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у кримінальному провадженні №62026140160000020 допущено бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
За правилами частин 2 та 3 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене, слідчого необхідно зобов'язати у строк, встановлений статтею 220 КПК України, та згідно з правилами вказаної статті, розглянути клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання їх потерпілими, подане у кримінальному провадженні №62026140160000020, та винести вмотивовану постанову за результати розгляду такого клопотання, яку вручити заявникам.
При цьому вимоги розглядуваної скарги в частині зобов'язати слідчого визнати заявників потерпілими у кримінальному провадженні №62026140160000020 не підлягають до задоволення, оскільки слідчий є самостійним у здійсненні своїх повноважень та у своїй процесуальній діяльності, що не належить до компетенції слідчого судді.
Так, повноваження слідчого судді при розгляді скарг на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 303-307, 369 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Зобов'язати слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові розглянути заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62026140160000020 від 02.01.2026 за ч. 5 ст. 426-1 КК України про визнання потерпілими та прийняти із цього приводу процесуальне рішення.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1