Рішення від 15.01.2026 по справі 754/10064/25

Номер провадження 2/754/679/26

Справа №754/10064/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позиції учасників справи.

Позивач ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22033000506772 від 26.04.2021 у розмірі 53 561,30 грн., а також витрат на правничу допомогу та судового збору.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 26.04.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір № 22033000506772 про встановлення кредитного ліміту, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 62 000 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами строком на 24 місяці з кінцевою датою повернення кредиту - 26.04.2023. 28.03.2024 згідно умов Договору факторингу № 28/03/24, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором № 22033000506772 від 26.04.2021 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума заборгованості відповідача становить 53 561,30 грн., який складається з: суми боргу за тілом кредиту - 43 090,47 грн., заборгованість за відсотками - 0,79 грн., заборгованість за комісією - 10 470,04 грн. Таким чином, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право належного кредитора до відповідача за договором № 22033000506772 про встановлення кредитного ліміту. Позивач вказує, що на момент подання позовної заяви зобов'язання з повернення кредитних коштів за вказаним договором відповідачем погашена не була, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та судовий збір.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 27 червня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому остання належним чином повідомлялась про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подан та не повідомлено причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, про що свідчить прохальна частина позову, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 26.04.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір № 22033000506772 про встановлення кредитного ліміту, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 62 000 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами строком на 24 місяці з кінцевою датою повернення кредиту - 26.04.2023.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом: 0,001 % річних на прострочену заборгованість за кредитом; 56,0 % річних.

Відповідно до п. 1.4 Договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.

Отже, уклавши даний кредитний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір оформлений сторонами у письмовій формі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22033000506772 від 26.04.2021, загальна сума заборгованості відповідача становить 53 561,30 грн., яка складається з: суми боргу за тілом кредиту - 43 090,47 грн., заборгованість за відсотками - 0,79 грн., заборгованість за комісією - 10 470,04 грн.

Позивачем на підтвердження виконання АТ «Банк Кредит Дніпро» зобов'язання з перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 22033000506772 від 26.04.2021 надано копію виписки по особистому рахунку відповідача за період з 26.04.2021 по 27.03.2024.

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п. 1.1 Договору, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за оплату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитним договором (портфель заборгованості).

Пунктом 1.2 зазначеного Договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п. 6.2.2 права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку №3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності.

Пунктом 6.6 Договору факторингу передбачено, що фактор протягом 10 робочих днів з моменту переходу до фактора права вимоги зобов'язаний письмово повідомити боржників про відступлення права вимоги за формою згідно Додатку №5 до цього Договору.

У відповідності до акту приймання-передачі реєстру боржників за вказаним Договором факторингу, АТ «Банк Кредит Дніпро» передав, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняв права грошових вимог станом на дату підписання сторонами договору згідно з реєстром боржників.

Згідно з Витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024, загальна сума заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 22033000506772 від 26.04.2021 становить 53 561,30 грн., який складається з: суми боргу за тілом кредиту - 43 090,47 грн., заборгованість за відсотками - 0,79 грн., заборгованість за комісією - 10 470,04 грн.

Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Відповідно до положень ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 526,615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб'єкту-фактору за плату (ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що факторинг є фінансовою послугою). Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття «продаж дебіторської заборгованості» та «продаж прав боргових вимог».

Таким чином, факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), відповідно до ст. 1077 ЦК України є операцією, у якій одна сторона (фактор) передає (або зобов'язується передати) кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає (або зобов'язується відступити) факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

В процесі розгляду справи позивачем надано належні докази на підтвердження, правонаступництва ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» стягувача за укладеним договором, боржником за якими є відповідач.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені ст. ст. 1050,625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.

Суд дійшов висновку, що відповідач взяті не себе зобов'язання не виконав та в передбачений у кредитному договорі № 22033000506772 від 26.04.2021 строк грошові кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням у загальному розмірі 43 091,26, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 43 090,47 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 0,79 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 10 470,04 грн., суд зазначає наступне.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів »ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1,2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з ч. 6 ст. 12Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Відповідно до умов кредитного договору № 22033000506772 від 26.04.2021 , щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 26.04.2021 по 25.11.2021 - 3,75% від суми кредиту, з 26.11.2021 по 25.05.2022 - 2,5 % від суми кредиту, з 26.05.2022 по 25.11.2022 - 1,5 % від суми кредиту, з 26.11.2022 по 26.04.2022 - 1,15 % від суми кредиту.

Встановивши у вказаному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.

Згідно розрахунку суми заборгованості відповідача по комісії кредитного договору №22033000506772 від 26.04.2021 сума боргу по комісії нарахована у загальному розмірі 10 470,04 грн.

Проте, у кредитному договорі № 22033000506772 від 26.04.2021 відсутній перелік додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена зазначена щомісячна комісія.

До позовної заяви позивач не додав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які відповідач мав б сплачувати щомісячну комісію. Тому відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, абз. 1 ч. 2, ч. ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними положення п. 1.2 кредитного договору №22033000506772 від 26.04.2021, про обов'язок відповідача щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зв'язку із нікчемністю п. 1.2 Кредитного договору №22033000506772 від 26.04.2021 не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 10 470,04 грн.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредитного договору у загальному розмірі 43 091,26, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 43 090,47 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 0,79 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. При цьому, позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги від 02.01.2025, копію додаткової угоди від 03.06.2025.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 5 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а отже не відноситься до складних справ.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним Договором №22033000506772 від 26.04.2021 року в розмірі 43 091,26 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 948,87 грн. судових витрат (43 091,26 грн. х 2 422,40 грн. : 53 561,30 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 559 610,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за договором № 22033000506772 від 26.04.2021 в розмірі 43 091,26 грн., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 грн. та судовий збір в розмірі 1 948,87 грн.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» - код ЄДРПОУ 43453613, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 15.01.2026.

Суддя О.Б. Саламон

Попередній документ
133347234
Наступний документ
133347236
Інформація про рішення:
№ рішення: 133347235
№ справи: 754/10064/25
Дата рішення: 15.01.2026
Дата публікації: 19.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.01.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.06.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості