вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
14 січня 2026 рокуСправа № 912/2930/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2930/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006
до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
про стягнення 6 045 202,61 грн
Представники:
від позивача - Руденко Т.В., довіреність від 25.12.2025;
від відповідача - Сивець О.І., самопредставництво (в режимі відеоконференції).
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", в особі Кропивницької філії (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 045 202,61 грн, з яких: 5 848 553,37 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 172 198,50 грн пені, 16 664,37 грн 3% річних та 7 786,37 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом подання відповідачем заяви-приєднання до його умов в частині несплати за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 (включно).
Ухвалою від 20.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2930/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.12.2025; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
04.12.2025 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги та просить зменшити розмір пені на 70%.
10.12.2025 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якої заперечує проти зменшення розміру пені.
18.12.2025 суд відкрив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті на 14.01.2026.
14.01.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 14.01.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позовні вимоги визнав та підтримав зменшення розміру пені на 70%.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.
Згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №1839 від 26.12.2022 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України", ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Кіровоградської області (крім м. Гайворон).
Відокремленим підрозділом ТОВ "Газорозподільні мережі України" є Кропивницька філія, яка не має статусу юридичної особи та діє від імені ТОВ "Газорозподільні мережі України" і здійснює, серед іншого, діяльність з розподілення газу (п. 1.2, 2.4 Положення про Кропивницьку філію, а.с. 28-33).
Між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії (далі - Оператор ГРМ) та КП "Теплокомуненерго" (далі - Споживач) укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання заяви - приєднання (далі - Договір, а.с. 7-15).
За змістом цієї заяви, споживач ознайомлений з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: http://grmu.com.ua/, приєднавшись до умов договору з наведеними персоніфікованими даними.
Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) підписана директором КП "Теплокомуненерго" та скріплена печаткою.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
У п. 6.1. Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4. Договору).
Згідно з пунктом 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (пункт 7.4. Договору).
Згідно з п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
У п. 8.2. Договору сторонами погоджено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1. Договору).
КП "Теплокомуненерго" присвоєно ЕІС - код 56XQ000005596006 (персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу), про що зазначено у заяві-приєднання до Договору.
У додатку №6 до Договору відповідачу встановлена річна замовлена потужність на 2025 рік в обсязі 13 084 012 куб.м з місячною вартістю послуги розподілу природного газу по всім об'єктам разом 1 949 517,80 грн (а.с. 16).
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послугу з розподілу природного газу на загальну суму 5 848 553,37 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами про надані послуги з розподілу природного газу за липень від 31.07.2025 на суму 1 949 517,80 грн, за серпень від 31.08.2025 на суму 1 949 517,80 грн, за вересень від 30.09.2025 на суму 1 949 517,77 грн (а.с. 17-19).
Позивач виставив рахунки на оплату (а.с. 20-22).
Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати послуги з розподілу природного газу в розмірі 5 848 553,37 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.01.2025 по 13.10.2025, який підписано сторонами та скріплений печатками (а.с. 23).
За порушення відповідачем строку розрахунку позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом.
Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 1, 3, 4, 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до п. 1 глави 6 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно з п. 2 глави 6 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
За ст. 530 ЦК України одним із принцип належного виконання зобов'язання, є його виконання у встановлений договором строк (термін). Так, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.
Судом встановлено, що між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії та КП "Теплокомуненерго" укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), що відповідає типовому договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання та скріплення її печаткою.
Договір у встановленому порядку не розірвано, не визнано недійсним, тому є таким, що укладений належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з умовами Договору позивач зобов'язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а останній зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Як вже зазначено, у період з 01.07.2025 по 30.09.2025 позивач надав відповідачу послугу з розподілу природного газу на загальну суму 5 848 553,37 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами про надані послуги з розподілу природного газу за липень - вересень 2025 року (а.с. 17-19).
В порушення п. 6.6. Договору відповідач не здійснив остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Отже, строк оплати вартості послуг за договором є таким, що настав.
З урахуванням викладеного, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми боргу в розмірі 5 848 553,37 грн.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та повної оплати вартості послуг з розподілу газу, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, п. 8.1-8.2. Договору, нараховано 172 198,50 грн пені, 16 664,37 грн 3% річних та 7 786,37 грн інфляційних втрат.
Нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснено позивачем за такі періоди:
- на суму боргу 1 949 517,80 грн за період прострочення з 11.08.2025 по 15.10.2025 (з кількістю днів прострочки 65, тому фактично з 12.08.2025 з урахуванням вихідних): пеня - 107 624,06 грн, 3% річних - 10 415,23 грн, інфляційні втрати - 1 937,82 грн;
- на суму боргу 1 949 517,80 грн за період прострочення з 11.09.2025 по 15.10.2025 (з кількістю днів прострочки 34): пеня - 56 295,66 грн, 3% річних - 5 447,97 грн, інфляційні втрати - 5 848,55 грн;
- на суму боргу 1 949 517,77 грн за період прострочення з 10.10.2025 по 15.10.2025 (з кількістю днів прострочки 5, тому фактично з 11.10.2025): пеня - 8 278,77 грн, 3% річних - 801,17 грн, інфляційні втрати - 0 грн.
Перевіривши вказані розрахунки, господарський суд встановив їх правильність, а тому позовні вимоги про стягнення 172 198,50 грн пені, 16 664,37 грн 3% річних та 7 786,37 грн інфляційних втрат є обґрунтованими.
Як вже зазначено, відповідачем визнано позовні вимоги у поданому відзиві, який підписано керівником КП "Теплокомуненерго".
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Керівник відповідача, підписавши відзив, яким визнано позов, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать закону та не порушують права чи інтереси інших осіб.
Враховуючи викладене, є всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір пені до 70%, посилаючись на такі обставини:
- скрутний майновий стан підприємства, що підтверджується статистичною фінансовою звітністю за 9 місяців 2025 року та довідкою про заборгованість за податками та обов'язковими платежами, відповідно до яких заборгованість по податках станом на 01.02.2025 становить 59155,2 тис. грн, станом на 01.05.2025 року становить 60632,1 тис. грн, станом на 01.12.2025 року становить 62781,00 тис. грн;
- несвоєчасна сплата за спожиту теплову енергію та абонентську плату має істотний вплив на накопичення заборгованості підприємства за послуги з розподілу природного газу. Так, заборгованість перед КП "Теплокомуненерго" за отримані послуги з постачання теплової енергії різних категорій споживачів станом на 01.01.2024 року становила 154 756 тис. грн, а станом на 01.04.2025 року ця заборгованість складає 169 649,35 тис. грн, тобто спостерігається тенденція до зростання даного показника. Заборгованість з абонентської плати різних категорій споживачів станом на 01.04.2025 року становить 8078,5 тис. грн;
- дестабілізація, пов'язана з введенням воєнного стану на території країни, погіршила матеріальне становище багатьох мешканців міста, спостерігається тенденція до втрати постійного працевлаштування, що є додатковою вагомою причиною зниження сплати за спожиту теплову енергію від населення;
- підприємство є об'єктом критичної інфраструктури, на яке покладено обов'язок безперебійного забезпечення споживачів тепловою енергією;
- підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Обсяг нарахованої та не відшкодованої з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01.09.2025 року складає 206 524,592 тис. грн, що засвідчена протокольно обласною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Кіровоградської обласної військової адміністрації;
- в структурі тарифів не передбачено статтю з відшкодування нарахованих штрафних санкцій, що призводить до накопичення прямих збитків підприємства. Так, сума непокритих збитків по підприємству станом на 01.01.2023 року становила 76 068 тис. грн, станом на 01.01.2024 року становила вже 79 076 тис. грн, станом на 30.09.2024 року становила 107 783 тис. грн, станом на 1 квітня 2025 року (перший квартал 2025 року) становить 109 812,0 тис. грн, станом на 01.12.2025 року 143 274,00 тис.грн, що підтверджується даними статистичної фінансової звітності за відповідні періоди;
- основним видом економічної діяльності КП "Теплокомуненерго" є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, вказана діяльність є сезонною, від провадження цієї діяльності підприємство отримує дохід лише в опалювальний період, в літні періоди робота полягає в підготовці до чергового опалювального періоду, у зв'язку із чим становище підприємства в міжопалювальний період є фінансово складним. На підприємстві працює близько 280 осіб, фонд оплати праці яких складає близько 5682 тис. грн, заборгованість з заробітної плати, єдиного соціального внеску 1781 тис.грн (рядок 1625,1630,1635 форма 1 Балансу за 1 півріччя 2025 року).
Позивач заперечив клопотання відповідача про зменшення пені, наводячи такі аргументи: відповідачем не доведено (належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами) необхідних відповідно до положень ст. 551 ЦК України обставин для застосування судом першої інстанції зменшення розміру неустойки (пені); відповідач був обізнаний з умовами п. 8.2. Договору; сума пені не є надмірно великою, а зобов'язання по Договору залишаються не виконаними; ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснює стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери Кіровоградської області природним газом, шляхом його розподілу; невиконанням (неналежним виконанням) взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач поставив позивача у невигідне становище, що призводить до значних збитків та провокує суттєві ризики сталої роботи газорозподільної системи Кіровоградської області, а також призводить нарахування санкцій контрагентами позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Конституційний Суд в рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання щодо зменшення пені у даній справі, суд бере до уваги таке:
- аналіз наданих відповідачем документів на підтвердження обставин, викладених в обґрунтування клопотання про зменшення пені, підтверджує збитковість діяльності відповідача, що може бути зумовлено, у тому числі: через невідповідність реальним витратам затверджених тарифів; внаслідок невиконання зобов'язань споживачами відповідача;
- діяльність відповідача та його фінансовий стан залежить від наведених вище обставин.
При цьому, суд враховує відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або настання інших конкретних негативних наслідків через порушення відповідача.
Поряд з цим, суд бере до уваги доводи позивача, який вказує на своє стратегічне значення, у тому числі, на необхідність підтримки його діяльності задля забезпечення суб'єктів господарювання та соціальної сфери Кіровоградської області природним газом, шляхом його розподілу.
Водночас, позивач отримує певну компенсацію шляхом нарахувань згідно ст. 625 ЦК України, що певною мірою зменшує негативні наслідки через прострочення відповідачем оплати.
Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є однією з основних засад судочинства.
Враховуючи викладене, наведені сторонами доводи та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності і пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, суд вважає наявними підстави для зменшення пені на 50%.
Зменшення пені до 70%, як просить відповідач, є занадто значним і нівелює значення пені та недотримує баланс інтересів сторін.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 5 848 553,37 грн основного боргу, 86 099,25 грн пені, 16 664,37 грн 3% річних та 7 786,37 грн інфляційних втрат.
Судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 в розмірі 72 542,44 грн.
Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, у разі зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача.
Таким чином, 50 % судового збору в розмірі 36 271,22 грн покладаються на відповідача, інші 50 % судового збору в розмірі 36 271,22 грн підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 00185330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 44907200) в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 45068116) 5 848 553,37 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 86 099,25 грн пені, 16 664,37 грн 3% річних, 7 786,37 грн інфляційних втрат та 36 271,22 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 44907200) в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 45068116) 36 271,22 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 14.11.2025 №12226.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 16.01.2026.
Суддя В.В.Тимошевська