іменем України
Справа №377/1163/25
Провадження №2/377/95/26
15 січня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У листопаді 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі-ТОВ «ФК «ЄАПБ») засобами поштового зв'язку звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за договором позики №77672519 в розмірі 12 283,87 грн, з яких: 6 550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 733,87 грн - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 05 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77672519 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України « Про електронну комерцію». Відповідно до п.1. договору позики за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі-позику) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Кредитні кошти перераховані на картку № НОМЕР_1 , яка вказана особисто відповідачем відповідно до умов укладеного договору, проте відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача (за договором позики №77672519 від 05.11.2021 в сумі 12283,87 грн, з яких: 6 550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 733,87 грн - сума заборгованості за відсотками. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача ОСОБА_1 остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій ( а.с.3-6).
Ухвалою судді від 02 грудня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29 грудня 2025 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ «Державний ощадний банк України» докази ( а.с. 42-44).
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року судовий розгляд справи відкладено на 15 січня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с. 64-65).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 29 грудня 2025 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника ОСОБА_2 , що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с. 69-72). У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи ( а.с. 6).
Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлялась в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким їй направлялась судова повістка, копія ухвали суду від 29 грудня 2025 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі ( а.с.74 ).
Оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову ( частина четверта статті 206 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
05 листопада 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) №77672519, який остання підписала електронним підписом, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора U7Jx3HDkWI, що був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 7).
Згідно з п.1. договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти ( надалі-позику) на погоджений умовами договору строк (надалі-строк позики), для задоволення власних потреб ( без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.
Пунктом 2 договору позики №77672519 визначені параметри та умови позики, графік повернення позики та сплата процентів: сума позики 6 550,00 грн; строк позики (строк договору позики) - 30 днів; процентна ставка: 1,99 % (фіксована); дата надання позики: 05.11.2021; знижена процентна ставка (застосовується у відповідності до програми лояльності): 1,99 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою ( її частиною) (не застосовується в період карантину): 2,70% за день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 29653,85%; орієнтовна загальна вартість позики 10 460,35 грн.
Згідно з пунктом 3 договору позики №776725192 проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Відповідно до п. 5.1. договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ MYKREDIT), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM» (перша позика 0,01%) для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( ТМ MYKREDIT), розміщених за адресою: https://mycredit.ua/ua/akcii.
Згідно з п. 5. 2. договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.
В пункті 12 договору позики №77672519 зазначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77672519 від 05.11.2021, дата видачі кредиту- 05.11.2021; сума кредиту за договором - 6 550,00 грн; проценти за користування кредитом - 3 910,35 грн; загальна вартість кредиту - 10 460,35 грн (зв. стор. а.с. 7.).
Відповідно до інформації, наданої АТ «Державний ощадний банк України» №44/1211/16254/2025/65 від 19.12.2025 на виконання вимог ухвали суду від 02 грудня 2025 року, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відкрито рахунок НОМЕР_4 , який обслуговується за допомогою банківської картки
№ НОМЕР_5 (а.с. 55).
Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_4 (карта № НОМЕР_5 ) за період з 05.11.2021 по 10.11.2021, яка надійшла до суду від АТ «Державний ощадний банк України» на СD-R диску, роздрукованої та долученої до матеріалів справи, наявне зарахування коштів в сумі 6 550,00 грн 05.11.2021 (а.с. 56-60 ).
За розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №77672519 від 05.11.2021 (станом на дату звернення до суду) становить 12 283,87 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 6 550,00 грн; суми заборгованості за процентами - 5 733,87 грн (а.с. 17-20).
14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали договір факторингу №14/06/21, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов'язання ( позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору ( а.с. 8-10).
Пунктом 1.2. договору факторингу передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.9.1. договору факторингу договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 14 червня 2022 року, в частині виконання зобов'язань до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань.
Крім того, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали декілька додаткових угод: №2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022 та №12 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021: щодо внесення змін до п.1.3. п. 9.1.; загальної суми прав вимоги, що відступаються згідно з реєстром боржників №11 від 27.10.2023 та ціни продажу ( а.с. 11-13). Зокрема, додатковою угодою №7 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 п.9.1. договору викладено в такій редакції: «9.1. Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік». Ця додаткова угода до договору вступає в дію з дати її підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору ( а.с.12).
27 жовтня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників №11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №11 від 27.10.2024 року в кількості 24 674 (а.с. 14).
Платіжною інструкцією №20397 від 31.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 4 100804,37 грн плати за відступлення прав вимоги згідно з додатковою угодою №12 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021( а.с. 15).
Як вбачається з витягу з реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №77672519 від 05.11.2021 на суму заборгованості 12 283,87 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 6 550,00 грн; суми заборгованості за процентами - 5 733,87 грн (а.с. 16).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ», зазначеним у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №77672519 від 05.11.2021 (станом на 27.10.2021) складає 12 283,87 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6 550,00 грн; сума заборгованості за процентами - 5 733,87 грн ( а.с. 4 зв.ст.).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України « Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом частини восьмої статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Згідно п. 5 розділу VІІ постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» (чинної станом на час укладення договору позики № 77672519 від 05.11.2021) документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку) №77672519 від 05.11.2021, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором U7Jx3HDkWI, що був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 , а також особисті дані останньої: ПІБ, РНОКПП, реквізити паспорта, адресу реєстрації ( а.с. 7).
Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 у вказаному договорі матеріали справи не містять.
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис, що був відтворений нею шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали договір позики.
Вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Таким чином, договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) №77672519 від 05.11.2021 укладений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства - позикодавця шляхом ідентифікації позичальника ОСОБА_1 , зазначення нею своїх персональних даних, та використання останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі, за своїм змістом відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених у ньому.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У пункті 1 частини 1 статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом наведених норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження позовних вимог позивач надав: паперову копію електронного договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77672519 від 05.11.2021 з додатком №1 таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які містять інформацію про підписання їх відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора ( а.с. 7).
Зазначені обставини свідчать про належне укладення цього договору позики, в тому числі погодження відповідача з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність умовам закону, в тому числі Закону України « Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19, від 12 січня 2021 року в справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року в справі №234/7159/20.
Первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконав свої зобов'язання та надав ОСОБА_1 кредит у сумі 6 550,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений нею у договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку) №77672519 від 05.11.2021.
Зазначене, а також належність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 підтверджується інформацією АТ «Державний ощадний банк України» №44/1211/16254/2025/65 від 19.12.2025 та випискою по рахунку НОМЕР_4 (карта № НОМЕР_5 ) за період з 05.11.2021 по 10.11.2021, наданою АТ «Державний ощадний банк України» в електронному вигляді на CD-R -диску, яка роздрукована та долучена до матеріалів справи ( а.с.56-60).
На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку) №77672519 від 05.11.2021
позивач надав копії: договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК ЄАПБ»; додаткових угод до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК ЄАПБ», № 2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №12 від 27.10.2023; акту приймання -передачі реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 за договором факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021; платіжного доручення № 20397 від 31.10.2023 про перерахування ТОВ «ФК ЄАПБ» на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» коштів на виконання додаткової угоди № 12 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021; витяг з реєстрів боржників №11 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, згідно з яким до ТОВ «ФК ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №77672519 від 05.11.2021 на суму заборгованості 12 283,87 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 6 550,00 грн; суми заборгованості за процентами - 5 733,87 грн ( а.с.8-15) .
Доказів того, що договір факторингу оскаржувався у судовому порядку або визнавався судом недійним, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, укладений договір факторингу та додаткові угоди до нього, який підтверджує перехід прав грошових вимог до боржника ОСОБА_1 за договором позики №77672519 від 05.11.2021 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від останнього до позивача, є дійсними.
Відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві визнала позовні вимоги повністю (а.с. 74). Доказів сплати відповідачем заборгованості за договором позики ( на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77672519 від 05.11.2021 у заявленому позивачем розмірі матеріали справи не містять.
За таких обставин позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором позики ( на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77672519 від 05.11.2021 в розмірі 12 283,87 грн, з яких: 6 550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 733,87 грн - сума заборгованості за відсотками.
За правилами пункту 6 частини першої статті 264 під час ухвалення судового рішення, суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатив за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 3 028,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 142906 від 24.10.2025 ( а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( а.с.1).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77672519 від 05 листопада 2021 року в розмірі 12 283 гривні 87 копійок, з яких: 6 550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 733,87 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 028,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м.Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 15 січня 2026 року.
Суддя Н. С. Бабич