Рішення від 16.01.2026 по справі 910/13361/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2026Справа № 910/13361/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"

до Фізичної особи - підприємця Богданова Антона Олексійовича

про стягнення 81 868,20 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

О.Ю. Мороз

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - ТОВ "БІЗПОЗИКА", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Богданова Антона Олексійовича (далі - відповідач, ФОП Богданов А.О.) про стягнення 81 868,20 грн, з яких: 36 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 45 868,20 грн - сума прострочених платежів по процентах.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 459717-КС-001 про надання кредиту від 19.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 позовну заяву ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13361/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/13361/25.

17.12.2025 до суду від АТ "УНІВЕРСАЛБАНК" надійшов лист на виконання вимог ухвали суду.

26.12.2025 до суду від АТ "УНІВЕРСАЛБАНК" надійшов лист на виконання вимог ухвали суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

19.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Богдановим Антоном Олексійовичем (далі - позичальник) укладеного Договір №459717-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 36 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Строк кредиту: 16 тижнів.

Стандартна процента ставка: в день 2,00000000, фіксована.

Знижена процента ставка за кредитом: в день 1,15956945, фіксована.

Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 5 400,00 грн.

Загальний розмір наданого кредиту: 36 000,00 грн.

Термін дії Договору до 11.06.2023;

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 75 600,00 грн.

Ціль (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.

Відповідно до п. 2 Договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом), нараховується за ставкою вказаною у пункті 1 Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний у пункті 3 Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору.

Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 Договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3. до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.

У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору (п. 2.2 Договору).

У пункті 3 Договору, сторони погодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Згідно з п. 4 Договору, що у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 правил.

За умовами пунктів 5, 6 та 8 Договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір з вільним волевиявленням. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Судом встановлено, що Договір № 459717-КС-001 від 19.02.2023 підписано відповідачем електронним підписом.

Підпунктом 4.2.2.2 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту та додатковою угодою, до закінчення терміну дії договору, що кореспондує праву кредитодавця, що визначене у підпункті 4.3.1.3, вимагати від позичальника повернення суми кредиту, сплати комісії та комісії за зміну умов договору, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі її нарахування та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених договором та додатковою угодою.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", яким врегульовані правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, за приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Тож, суд зазначає, що між сторонами виникли зобов'язання на підставі Договору про надання кредиту № 459717-КС-001 від 19.02.2023, який є обов'язковим для виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем Богдановим Антоном Олексійовичем.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 36 000,00 грн, що підтверджується платіжною квитанцією № 55327509 та довідкою про підтвердження переказу № 11210/47 від 25.03.2025, а також випискою Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" по рахунку Богданова Антона Олексійовича від 26.12.2025, наданою на запит суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, у п. 3 Договору, сторони погодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка, а саме останній день повернення кредиту - 11.06.2023.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не повернув суму кредиту у повному обсязі.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів повернення ним кредиту в сумі 36 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 36 000,00 грн.

Відповідно до умов Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 1,15956945 в день.

Пунктом 2 Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.

Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 70 468,20 грн. При цьому, судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 11.06.2023, що свідчить про те, що позивач не нараховує проценти за період, який перевищує строк кредитування.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 08.03.2023 по 18.08.2023 сплачено 30 000,00 грн грошових коштів, з яких: 24 600 грн кошти по відсотках, 5 400,00 грн кошти по комісії.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 45 868,20 грн сума прострочених платежів по процентах.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Богданова Антона Олексійовича 81 868,20 грн, з яких: 36 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 45 868,20 грн - сума прострочених платежів по процентах є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Богданова Антона Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; ідентифікаційний код: 41084239) 36 000,00 грн (тридцять шість тисяч гривень 00 коп.) прострочених платежів по тілу кредиту, 45 868,20 грн (сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 20 коп.) прострочених платежів по процентах та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 16.01.2026.

Суддя Оксана ГУМЕГА

Попередній документ
133345205
Наступний документ
133345207
Інформація про рішення:
№ рішення: 133345206
№ справи: 910/13361/25
Дата рішення: 16.01.2026
Дата публікації: 20.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (18.02.2026)
Дата надходження: 12.02.2026
Предмет позову: стягнення 81 868,20 грн.