ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.01.2026Справа № 910/11883/25
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28»
до 1) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,
2) Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва»,
3) Приватного підприємства «Олімп»
про визнання недійсними договорів та усунення перешкод у здійсненні права спільної сумісної власності
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Котиш П.О.
представники учасників справи:
від позивача: Гордієнко В.Г., Кійко О.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача-1: Кременецька О.Л.;
від відповідача-2: Васьковська Г.М.;
від відповідача-3: Гребенченко О.А.;
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач-1), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (надалі - відповідач-2), Приватного підприємства «Олімп» (надалі - відповідач-3) у якому просить:
- визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення № 624/2 від 06.09.2010, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Приватним підприємством «Олімп», щодо передачі в оренду нежилого приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 88,9 кв.м, а саме підвалу з орендованою площею 88,9 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою вулиця Ярославів Вал, будинок 28;
- визнати недійсним договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 27/1 від 26.11.2012, укладений між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Приватним підприємством «Олімп», щодо передачі в оренду нерухомого майна нежилого приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 88,9 кв.м, а саме підвалу з орендованою площею 88,9 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вулиця Ярославів Вал, будинок 28;
- усунути перешкоди у здійсненні права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на нежитлове приміщення №17 площею 88,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28/31, шляхом зобов'язання Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та/aбо Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» утриматись від вчинення будь-яких дій щодо передачі в оренду, відчуження, включення до переліків об'єктів, що підлягають передачі в оренду чи відчуженню, або інших дій стосовно зазначеного приміщення, що порушують право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.12.2011 мешканці будинку №28 по вул. Ярославів Вал створили ОСББ «ЯРОСЛАВІВ ВАЛ 28». Позивач зазначає, що 06.09.2010 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Приватним підприємством «Олімп» було укладено договір № 624/2 оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва, згідно умов якого було передано в оренду Приватному підприємству «Олімп» нежитлове приміщення №17 підвального поверху житлового будинку, загальною площею 88,9 кв.м (група приміщень №45) розміщене за адресою: місто Київ, Ярославів Вал, будинок 28. У подальшому 26.11.2012 між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією та Приватним підприємством «Олімп» було укладено договір №27/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, згідно якого було передано в оренду Приватному підприємству «Олімп» зазначене вище нежитлове приміщення. Позивач вважає, що ні Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, ні Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» не мали права на укладання спірних договорів, оскільки їх предметом є нежитлове приміщення яке належить власникам будинку вулиці Ярославів Вал, будинок 28/31, а не територіальній громаді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
10.10.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом з уточненою позовною заявою, в якій позивач просить:
- визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення № 624/2 від 06.09.2010, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Приватним підприємством «Олімп», щодо передачі в оренду нежилого приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 88,9 кв.м, а саме підвалу з орендованою площею 88,9 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою вулиця Ярославів Вал, будинок 28;
- визнати недійсним договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 27/1 від 26.11.2012, укладений між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Приватним підприємством «Олімп», щодо передачі в оренду нерухомого майна нежилого приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 88,9 кв.м, а саме підвалу з орендованою площею 88,9 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вулиця Ярославів Вал, будинок 28;
- усунути перешкоди у здійсненні права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на нежитлове приміщення №17 площею 88,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28/31, шляхом зобов'язання Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію утриматись від вчинення будь-яких дій щодо передачі його в оренду або відчуження, або інших дій стосовно зазначеного приміщення, що порушують право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/11883/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.11.2025.
24.10.2025 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов.
29.10.2025 від представника відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Також 29.10.2025 від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов.
31.10.2025 від представника позивача Кійко О.В. надійшла заява про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 задоволено заяву представника позивача Кійко О.В. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та постановлено забезпечити участь останнього у підготовчому засіданні призначеному на 04.11.2025 та в усіх наступних засіданнях по справі в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
У підготовче засідання 04.11.2025 з'явились представники відповідачів 1-3, представник позивача в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою долучив відзив на позов відповідача-2 від 24.10.2025 до матеріалів справи. Також суд протокольною ухвалою долучив відзив на позов відповідача-1 від 29.10.2025, разом із заявою про застосування строків позовної давності до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 відкладено підготовче засідання на 18.11.2025.
У підготовче засідання 18.11.2025 з'явились представники позивача та відповідачів 1-3. Суд протокольною ухвалою у порядку ст. 74 ГПК України витребував документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 відкладено підготовче засідання на 16.12.2025.
01.12.2025 від представника відповідача-1, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані документи та інформація.
09.12.2025 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані документи та інформація.
09.12.2025 від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані документи.
15.12.2025 від представника відповідача-2, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані документи та інформація.
Так, у період з 15.12.2025 по 17.12.2025 суддя Карабань Я.А. перебувала на лікарняному, а тому підготовче засідання призначене на 16.12.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 призначено підготовче засідання в справі на 14.01.2026.
У підготовче засідання 14.01.2026 з'явилися представники позивача та відповідачів 2 і 3, представник відповідача-1 під час проголошення вступної та резолютивної частин ухвали суду. Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача від 09.12.2025 про долучення доказів до матеріалів справи та долучив подані 09.12.2025 докази до матеріалів справи. Також суд протокольною ухвалою задовольнив заяву відповідача-1 від 01.12.2025 про долучення доказів до матеріалів справи та долучив подані 01.12.2025 докази до матеріалів справи. Крім цього, суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи документи, які надійшли до суду 09.12.2025 від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації». Також суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи документи, які надійшли до суду 16.12.2025 від відповідача-2.
Заслухавши уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення в даній справі будівельно-технічної експертизи, з огляду на таке.
Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про визнання недійсними договору оренди нежитлового приміщення № 624/2 від 06.09.2010 та договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 27/1 від 26.11.2012, а також про усунення перешкоди у здійсненні права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на нежитлове приміщення №17 площею 88,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28/31, шляхом зобов'язання Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та/aбо Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» утриматись від вчинення будь-яких дій щодо передачі в оренду, відчуження, включення до переліків об'єктів, що підлягають передачі в оренду чи відчуженню, або інших дій стосовно зазначеного приміщення, що порушують право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку.
Позовні вимоги обґрунтовані належністю спірного приміщення до категорії допоміжних приміщень багатоквартирних будинків, які призначені для забезпечення експлуатації будинків і побутового обслуговування їх мешканців та належать на праві спільної сумісної власності співвласникам квартир та нежитлових приміщень у зазначених будинках.
Відповідачі не погоджуються з доводами позивача, вважають спірні приміщення нежитловими самостійними об'єктами нерухомого майна, на які не поширюється режим спільної власності мешканців багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
У силу частини 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Частиною четвертою статті 4 Житлового кодексу України визначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Судом враховується що сходові клітини, кладові, вестибюлі можуть знаходитись як в окремих жилих, так і в нежилих приміщеннях (сходові клітини в двоповерхових квартирах або нежилих приміщеннях) та призначатись для експлуатації лише цих окремих приміщень та обслуговування їх мешканців, а не мешканців всього багатоквартирного будинку, а підвальні приміщення можуть бути обладнані для здійснення певного виду діяльності і не призначені для експлуатації будинку або побутового обслуговування мешканців (наприклад, при здійсненні торговельної діяльності тощо).
Тобто в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, у зв'язку з чим в результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності останніх на такі приміщення не виникає.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, суд зазначає, що при вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень. Господарському суду необхідно встановити, чи відносяться спірні приміщення до нежитлових, які належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, або ж вони є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку та призначені для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування його мешканців.
Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і належать до житлового фонду, та нежитлових приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, необхідно зважати як на місце їхнього розташування, так і на загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема на спосіб і порядок їх використання.
Допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами багатоквартирного будинку.
Разом з тим нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктам цивільно-правових відносин.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц.
З метою встановлення виду приміщення необхідним є встановлення його технічних характеристик і значення для експлуатації всього будинку, у тому числі встановлення того, чи можлива без доступу до спірних об'єктів нерухомості експлуатація будинку, для чого суд повинен дослідити низку доказів, зокрема докази наявності або відсутності у таких приміщення вузлів управління (засуви, вентилі, крани) систем опалення, водопостачання і каналізації цього будинку, а також вузлів обліку електроенергії, матеріали технічної інвентаризації, інші докази, в тому числі ті, що підтверджують попереднє використання таких приміщень як нежитлових чи допоміжних.
При цьому, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, встановлення технічних характеристик спірного приміщення для можливості його віднесення до категорії допоміжних або нежитлових, необхідні спеціальні знання у будівельно-технічній галузі, якими суд не володіє, що зумовлює необхідність призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Положеннями частин 1 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Відповідно до приписів частин 1, 3 та 5 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
З огляду на вищевикладене, а також на те, що визначення функціонального призначення спірного приміщення, зокрема, його віднесення до категорії нежитлових або допоміжних, має суттєве значення для вирішення справи і потребує спеціальних знань, суд вважає за необхідне за ініціативою суду призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 5.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстицію України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (надалі - Інструкція), до орієнтовного переліку питань віднесено наступні питання:
-яке функціональне призначення приміщень?
-чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?
Згідно пункту 1.6. Інструкції експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, суд приходить до висновку, що з проведення експертизи необхідно доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що відповідає регіональним зонам обслуговування, згідно вказаної Інструкції.
За змістом п. 23 постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
Отже, оскільки саме Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» звернулося до суду з позовом, суд приходить до висновку, що саме останнє є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням експертизи. В подальшому, за результатами розгляду справи, розподіл судових витрат буде здійснений відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, згідно зі ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.
У зв'язку із призначенням у справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, відсутність матеріалів справи в суді унеможливлює подальший розгляд справи, а тому провадження у справі підлягає зупиненню до отримання висновків судової експертизи.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити судову експертизу по справі № 910/11883/25, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вул.Бродських Сім'ї, будинок 6).
2. На вирішення експерту поставити наступні питання:
1) Чи відноситься нежитлове приміщення №17 (група приміщень 45) площею 88,9кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок №28 (№28/31) до допоміжних приміщень даного житлового будинку?
2) Яке функціональне призначення відповідно до Державних будівельних норм та проектної документації на будинок має нежитлове приміщення №17 (група приміщень 45) площею 88,9кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок №28 (№28/31)?
3) Чи розташовані в нежитловому приміщенні №17 (група приміщень 45) площею 88,9кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок №28 (№28/31) інженерні комунікації та технічні пристрої, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, необхідне для забезпечення безпечної експлуатації, побутового обслуговування мешканців будинку та забезпечення санітарно-гігієнічних умов квартир житлового будинку №28 (№28/31) по вулиці Ярославів Вал у місті Києві?
4) Чи перебуває в нежитловому приміщенні №17 (група приміщень 45) площею 88,9кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок №28 (№28/31) будь-яке устаткування, яке забезпечує життєдіяльність будинку №28 (№28/31)?
3. Для проведення експертизи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вул.Бродських Сім'ї, будинок 6) матеріали справи №910/11883/25.
4. Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» попередити експертів, які будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5. Організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи та інші) покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28».
6. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» забезпечити попередню на вимогу експертів оплату вартості експертизи та сплатити виставлений експертною установою рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання.
7. Зобов'язати учасників справи своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, забезпечити доступ до об'єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.
8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
9. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.
10. Провадження у справі №910/11883/25 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинити.
12. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 16.01.2026.
Суддя Я.А.Карабань