Справа № 368/2122/25
провадження № 1-кп/368/95/26
"13" січня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні №62025140120000112 від 23.01.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, -
Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, ОСОБА_3 подав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62025140120000112 від 23.01.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним. Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона /країни, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен обов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним 5ов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ, в'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години хвилин 24 лютого 2022, який неодноразово продовжувався та діє по грішній час.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий в'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. ст. 4, 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Згідно зі ст. 11, 16 Статуту кожен військовослужбовець повинен бути дисциплінованим, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
07.08.2024 солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 за контрактом до військової частини НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №317 від 06.11.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду такелажника такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків.
Однак, під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, такелажник такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без дозволу командирів (начальників), 19.11.2024, близько 20 год., точний час слідством не встановлено, самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , а саме зник в невідомому напрямку та в подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_2 , інших органів військового управління та правоохоронних органів.
05.12.2025 року ОСОБА_4 прибув до Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, 13, та заявив про себе.
Так, солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді такелажника такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи в АДРЕСА_2 , діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без дозволу командирів (начальників), 19.11.2024 самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_2 , інших органів військового управління та правоохоронних органів.
05.12.2025 ОСОБА_4 прибув до Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, 13, та заявив про себе.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у самовільному залишенні місця служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 є тяжким злочином, за який передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Доказами, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 , інкримінованого кримінального правопорушення є:
-повідомленням (довідка-доповідь) про виявлене кримінальне правопорушення від 20.11.2024;
- витягом з наказу № 317 від 06.11.2024 про зарахування солдата ОСОБА_4 до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 ;
- наказом на проведення службового розслідування № 1767 від 20.11.2024;
- актом службового розслідування від 01.12.2024;
- витягом з наказу № 332 від 20.11.2024 про увільнення від виконання службових обов'язків солдата ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 28.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.11.2024;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 12.12.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Так, під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану.
Разом з цим, 12.12.2025 прокурором - процесуальним керівником у кримінальному провадженні роз'яснено підозрюваному ОСОБА_4 суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, однак, підозрюваний не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності з підстави, визначеної ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з цим.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби, вважаю можливим звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Прокурор підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 407 ч. 5 КК України. Пояснив, що його призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 за контрактом до військової частини НОМЕР_1 та послався на запис у військовому квитку від 08.08.2024 року. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 його призначено на посаду такелажника. Він без поважних причин та без дозволу командирів 19.11.2024, близько 20 год. самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , та в подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби. 05.12.2025 року він прибув до Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, 13, та заявив про себе. Підтвердив, що розуміє, що таке звільнення його від кримінальної відповідальності є звільненням з нереабілітуючих підстав та можливість притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з частинами 1, 2 та 4 статі 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Крім того, згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
В даному випадку, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, а також добровільно звернулася із клопотанням до прокурора про намір повернутися до іншої військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Згідно письмової згоди ТВО командира військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_9 , посадовими особами військової частини НОМЕР_3 розглянуто клопотання військовослужбовця солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про подальше проходження ним військової служби, який 19.11.2024 року здійснив самовільне залишення розташування військової частини НОМЕР_2 та 05.12.2025 року самостійно прибув до військової частини НОМЕР_3 та виявив бажання продовжити військову службу та виконувати бойові (спеціальні) завдання.
23.01.2025 року Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові внесено відомості до ЄРДР №62025140120000112 від 23.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України стосовно солдата ОСОБА_4 .
За результатами розгляду клопотання солдата ОСОБА_4 та враховуючи те, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України ним вчинене вперше, надаємо згоду солдату ОСОБА_4 , на продовження проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження за ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав та можливість подальшого притягнення до кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби.
Виходячи з наведеного та вимог ч.5 ст.401 КК України, клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби підлягає задоволенню.
Даних, які б перешкоджали застосування до ОСОБА_4 вимог ст.401 ч.5 КК України судом не встановлено.
На підставі наведеного, ст.401 ч.5 КК України, керуючись статями 284, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задоволити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, №62025140120000112 від 23.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою законної сили негайно поновити ОСОБА_4 на військовій службі після його прибуття до військової частини.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 повідомити Кагарлицький районний суд Київської області та Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1