печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53282/25-к
пр. 1-кс-44755/25
13 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019101060000314 від 08.10.2019,
24.10.2025 до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна звернулась адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 . Вимоги клопотання полягають у необхідності скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2020 у справі №757/1694/20-к на квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в його подальшому застосуванні відпала потреба, оскільки з часу внесення відомостей до ЄРДР за кримінальним провадженням №42019101060000314 від 08.10.2019 по день звернення із клопотанням ОСОБА_4 для участі в слідчих діях не викликали, допит останнього в жодному статусі не здійснювався. За спливом загальних строків досудового розслідування визначених ст. 219 КПК України, вважає подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження без підставним. Окремо зауважили, що рішенням Печерського районного суду м. Києва задоволенні позовні вимоги ОСОБА_4 про виселення зі спірного жилого приміщення ОСОБА_5 , яка є заявником у кримінальному провадженні №42019101060000314 внесеному до ЄРДР 08.10.2019за фактом заволодіння на квартирою АДРЕСА_1 шахрайським шляхом. Вказане рішення суду про виселення ОСОБА_5 залишено без змін судом касаційної інстанції, тому з часу ухвалення зазначеного рішення - 12.11.2024, відсутні будь-які сумніви в законності набуття прав власності на спірне майно.
Адвокат ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності заявника та його представника, вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання. Відомості про хід досудового розслідування та необхідність подальшого застосування арешту майна, слідчому судді не доведено.
З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Як вбачається із матеріалів, що надані в обґрунтування клопотання про скасування арешту майна, слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві станом на 2020 рік здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019101060000314 від 08.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, за клопотанням слідчого СВ Печерського УП УГНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_7 , ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 20.01.2020 у справі №757/1694/20-к накладено арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1619677680000), яка перебуває у власності ОСОБА_4 .
У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки квартиру, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, при цьому беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідження поданих заявником матеріалів показало, що законність набуття ОСОБА_4 прав власності на квартиру АДРЕСА_1 було предметом судового розгляду у справі №757/61530 /18-ц. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2023 під головуванням судді ОСОБА_9 вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про виселення з жилого приміщення без надання іншого житла задоволенні частково. Прийнято рішення про усунення перешкод ОСОБА_4 шляхом виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла. В задоволенні інших вимог, та зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю на житлове приміщення та інших вимог, що є похідними з питань набуття прав власності ОСОБА_4 на спірний об'єкт нерухомого майна, відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2024, рішення Печерського районного суду м. Києві від 29.06.2023 залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2024 у справі № 757/61530/18-ц касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_11 залишено без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанції у вказаній справі без змін.
За результатами розгляду касаційних вимог Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 щодо законності набуття прав власності на об'єкт нерухомого майна - ОСОБА_4 .
Відтак, в межах досудового розслідування кримінального провадження №42019101060000314 від 08.10.2019 відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, а саме: заволодіння квартирою шахрайським шляхом. Верховним судом підтверджено статус ОСОБА_4 , як належного власника об'єкта нерухомого майна, внаслідок набуття прав власності шляхом укладення договору-купівлі продажу на відкритому аукціоні.
Отже, враховуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що за відсутності складу кримінального правопорушення, втрачається доцільність забезпечення кримінального провадження шляхом арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1) ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав вважати, що вони мають ознаки речового доказу, відповідають визначеним статтею 98 КПК України критеріям речового доказу.
Виходячи з положень ст. 174 КПК України, дана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Враховуючи, що за результатами розгляду клопотання, адвокатом ОСОБА_3 доведена остаточність вирішення спору щодо законності набуття прав власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , то слід дійти висновку про відсутність потреби у подальшої дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020 по справі № 757/1694/20-к на майно у кримінальному провадженні №42019101060000314 від 08.10.2019, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1619677680000), яка перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1