ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26792/25
провадження № 2-а/753/48/26
15 січня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною і скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-8679 від 07 серпня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки не отримував повісток, розпоряджень або викликів із зазначенням дати прибуття 07.07.2025, а тому об'єктивно не міг порушити обов'язок щодо явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскаржувана постанова, на переконання позивача, не містить належних та допустимих доказів належного повідомлення його про виклик до ТЦК та СП, зокрема доказів вручення повістки або фіксації відмови від її отримання. Позивач також зазначив, що оскаржувану постанову він не отримував і дізнався про її існування лише 02 грудня 2025 року з постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.12.2025 за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб. Зокрема суд ухвалив, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень.
Відповідач заперечень проти позову та доказів правомірності оскаржуваної постанови суду не надав.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів належного повідомлення позивача про необхідність з'явитися до ТЦК та СП, зокрема доказів вручення повістки, підтвердження її отримання або документів поштового оператора про відмову від отримання чи відсутність особи за місцем проживання.
При цьому пунктом 41 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, чітко визначено вичерпний перелік доказів належного оповіщення військовозобов'язаного, жодного з яких відповідач суду не надав. Відповідачем не доведено ані факту отримання позивачем повістки, ані факту його умисної неявки.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17, відповідно до якої сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, а притягнення до відповідальності можливе лише за умови доведеності події правопорушення та вини особи належними доказами.
Також суд бере до уваги рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, яким наголошено на обов'язковості стадії фіксації адміністративного правопорушення та дотриманні гарантій права особи на захист.
За відсутності доказів належного виклику позивача до ТЦК та СП, суд приходить до висновку, що подія адміністративного правопорушення та вина позивача у його вчиненні не доведені, а всі сумніви відповідно до статті 62 Конституції України підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 72-77, 132, 241-246, 271, 286 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову №4А-8679 від 07.08.2025, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 25500,00 грн., а провадження по справі- закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 15.01.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.