Справа № 761/41662/25
Провадження № 1-кп/761/4118/2025
12 січня 2026 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №12025100100003268, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 вересня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
01 жовтня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження №12025100100003268, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому обвинувачується.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки останній не може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні є працівниками поліції.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання його під вартою. Крім того, вказав, що у нього померла матір та він потребує здійснити необхідні дії для поховання останньої.
Суддя, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що з жовтня 2025 року у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебувають матеріали кримінального провадження №12025100100003268, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 26.09.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.11.2025 року строком до 16 січня 2026 року включно.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання,у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальний процесуальний закон покладає обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують обвинувачену, яка має місце постійного проживання, реєстрації, його вік, відношення до скоєного.
Разом з тим, судом враховуються обставини, в саме те, що у обвинуваченого ОСОБА_5 померла матір та він є єдиною особою, котра може провести поховання останньої.
При цьому, прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Необхідності обмеження права особи на свободу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні немає, оскільки припущення прокурора щодо можливості ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, в даному випадку не є визначальними для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою та ним не було вчинено будь-яких дій чи бездіяльності, що могли б свідчити про наявності намірів переховування від суду.
Крім того, слідчий суддя вважає недоведеним ризик впливу обвинуваченим ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні є працівниками поліції.
Разом з тим, суд не вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому останній обвинувачується.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченого, суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, що на думку суду, зможе запобігти можливим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного розгляду кримінального провадження, явки обвинуваченого у судові засідання, тощо, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період часу, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години 00 хвилин по 09 годину 00 хвилин наступної доби.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатись із м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,.
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 -залишити без задоволення.
Змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, яким заборонити обвинуваченому в період часу з 20 години 00 хвилин по 09 годину 00 хвилин покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Звільнити з під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду.
Крім того, покласти на обвинуваченого обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду за кожною вимогою;
-не відлучатись із м. Києва без дозволу суду,
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування домашнього арешту та покладення обов'язків щодо ОСОБА_5 , визначити терміном на 60 днів, а саме до 12 березня 2026 року.
Копію вказаної ухвали направити прокурору у кримінальному проваджені та відділу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 - для виконання та контролю.
Зобов?язати працівників відділу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , поставити останнього на облік та повідомити про це суд.
Роз?яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з?являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов?язаних із виконанням покладених на нього обов?язків.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1