Справа № 761/571/26
Провадження № 1-кс/761/1596/2026
13 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
представника підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Тараща Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, в межах кримінального провадження№ 12025100090001805 від 23.06.2025,
Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих йому дій. Також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала з приводу задоволення вимог клопотання.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Як встановлено в судовому засіданні Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100090001805 від 23.06.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
29 жовтня 2025 року слідчим управлінням ГУНП у м. Києві повідомлено ОСОБА_3 про зміну раніше повідомлених підозр від 11 вересня 2025 року, 24 вересня 2025 року, 04 жовтня 2025 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та повідомленні про нові підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
26 вересня 2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 11.11.2025 включно.
04 жовтня 2025 року слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 04.12.2025 включно.
04 листопада 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_3 змінено запобіжний захід на тримання під вартою, строком до 02.01.2026 включно.
13 листопада 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 20.01.2026.
26 грудня 2025 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.01.2026 включно.
Надалі до Шевченківського районного суду скеровано клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців, тобто до 20 лютого 2026 року.
При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З цього приводу Європейський суд з прав людини у пункті 143 рішення "Stanev v. Bulgaria" зазначив, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи і коли вони були визнані недостатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи.
Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 42 рішення "Котій проти України" наголошує, що для того, щоб позбавлення свободи можна було вважати несвавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, відповідності цього заходу вимогам національного закону недостатньо: застосування такого заходу має також бути необхідним за конкретних обставин.
Так, слідчим суддею враховуються данні про особу ОСОБА_3 , який на даний час підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, а саме: у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та незаконному заволодінні транспортним засобом вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки таких дій. Враховуючи обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_3 , усвідомлюючи міру покарання, яка може бути призначена у разі визнання його винуватим, будучи неізольованим певним чином в межах запобіжного заходу, може вчинити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом приховування відомостей про інших співучасників інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Отже, сукупність наведених обставин свідчить про наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК, однак посилання слідчого у клопотанні на неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного за допомогою іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, носить сумнівний характер з огляду на наступне.
Слідчий суддя вважає, що обмеження свободи в рамках цілодобового домашнього арешту є достатнім стримуючим фактором. Хоча підозрюваний раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків, визначених ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року, зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт є належним способом впливу.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, а перебування під вартою з особами, які мають кримінальний досвід, може мати негативний вплив на нього та подальшу його соціалізацію. Оскільки підозрюваний має постійне місце проживання та батьків, які готові посилити контроль за його поведінкою, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, приймаючи до уваги недоведеність прокурором недостатності застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, що передбачено кримінальним процесуальним законом України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна зробити висновок, що цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Саме такий запобіжний захід, на думку суду, є балансом між забезпеченням інтересів правосуддя та захистом прав неповнолітнього, оскільки цілодобовий контроль за місцем проживання є достатнім для запобігання ризикам, на які вказує прокурор.
Також, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1. Утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
2. Не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 177, 183, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заборонити ОСОБА_3 без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 (за виключенням перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги в Київській області).
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 визначити до 20 лютого 2026 року.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
2. Не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали покласти на органи Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 .
Звільнити з-під варти ОСОБА_3 відповідно до правил ст. 202 КПК України.
У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: