СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/91/26 пр. № 1-кп/759/782/26
15 січня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12025105080002999 від 05 жовтня 2025 року за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українець, гр-н України, з неповною середньою освітою, студент 2-го курсу Київського фахового коледжу морського і річкового флоту та транспортних технологій Національного транспортного університету, не одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 та проживає: АДРЕСА_2 , не судимий;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ, українець, гр-н України, з неповною середньою освітою, студент 3-го курсу Приватного навчального закладу «Європейський університет», не одружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 , не судимий, -
які, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_5 , обвинувачений - неповнолітній ОСОБА_6 , його захисник - ОСОБА_7 та законний представник - ОСОБА_8 , обвинувачений - ОСОБА_9 , його захисник - ОСОБА_10 та законний представник - ОСОБА_11 , представники Служби у справах дітей та сім?ї Святошинської ОРДА в м. Києві ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представник ювенальної поліції - ОСОБА_14 ,
ОСОБА_9 , який на час вчинення поставленого у провину діяння не досяг повноліття, та неповнолітній ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
У ОСОБА_15 спільно з ОСОБА_16 з метою покращення свого матеріального становища виник злочинний умисел на вчинення за попередньою змовою групою осіб збуту наркотичних засобів шляхом реалізації їх через схованки («закладки») на території міста Києва.
Так, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_16 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, діючи за попередньою змовою групою осіб за невстановлених обставин, але не пізніше 04 жовтня 2025 року, через багатоплатформовий месенджер «Телеграм» в групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» домовилися про незаконне придбання у невстановлених осіб з метою подальшого збуту шляхом розміщення закладок наркотичного засобу канабісу. Через це їм були надіслані координати місцезнаходження наркотичного засобу. Прибувши за координатами Ш: 50.457393 Д:30.343317 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 шляхом виявлення закладки незаконно придбали 25 згортків, запакованих в ізоляційну стрічку з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, який почали зберігати при собі з метою подальшого збуту.
У подальшому, 04 жовтня 2025 року ОСОБА_9 разом із ОСОБА_16 від користувача ОСОБА_17 в групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» соціальної мережі «Телеграм» отримали вказівку, де необхідно здійснити схованки «закладки» придбаного ними наркотичного засобу на території Святошинського району м. Києва.
Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 05 жовтня 2025 року, діючи з єдиним умислом на незаконний збут наркотичного засобу - канабісу, прибули до лісопаркової зони поблизу буд. АДРЕСА_4 , де шляхом розміщення схованок «закладок», по черзі почали залишати на землі за координатами - Ш:50.448571 Д:30.34307; Ш:50.448391 Д:30.343001; Ш:50.448338 Д:30.342927; Ш:50.446295 Д:30.342839; Ш:50.448212 Д:30.342864; Ш:50.448177 Д:30.342779; Ш:50.448129 Д:30.342709; Ш:50.448113 Д:30.342716; Ш:50.448082 Д:30.342913; Ш:50.447952 Д:30.342858; Ш:50.447808 Д:30.342812; Ш:50.44772 Д:30.342717; Ш:50.44769 Д:30.342696; Ш:50.447625 Д:30.342664; Ш:50.447542 Д:30.342653; Ш:50.447485 Д:30.342741; Ш:50.447125 Д:30.342587; Ш:50.446964 Д:30.342674; Ш:50.446861 Д:30.342587; Ш:50.446799 Д:30.342584; Ш:50.44655 Д:30.342485; Ш:50.4465121 Д:30.342522; Ш:50.4464 Д:30.342496 в різних місцях 25 згортків, замотаних в ізоляційну стрічку з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальною вагою 19,61 г. Одночасно, вони фотографували місцезнаходження вказаних «закладок» на свої мобільні телефони та пересилали фотографії з геомітками користувачу ІНФОРМАЦІЯ_3 в групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» месенджеру «Телеграм» для подальшого отримання наркотичного засобу потенційним покупцем, за що мали б отримати грошову винагороду. Разом з тим, того ж дня, приблизно о 12 год. 46 хв., під час того, як ОСОБА_9 та ОСОБА_6 здійснювали розкладання «закладок» вказаного наркотичного засобу з метою збуту, їх було викрито та затримано працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.
Виявлена при ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а також у місцях здійснених ними закладок речовина є наркотичним засобом - канабіс, обіг якої обмежено згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ від 06.05.2000 № 770 (Таблиця 2, Список № 1), розмір якого не становить великий (Таблиця 1, затверджена наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000р).
Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за вказаних обставин вчинили за попередньою змовою групою осіб незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу - канабіс з метою збуту.
Вказані дії ОСОБА_15 та ОСОБА_20 , кожного окремо, кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.
02 січня 2026 року між прокурором Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_16 за участі захисника ОСОБА_7 та законного представника ОСОБА_8 , а також ОСОБА_21 за участі захисника ОСОБА_10 та законного представника ОСОБА_11 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоди про визнання винуватості з кожним з обвинувачених окремо.
За даними обома угодами прокурор та обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , кожний окрмо, дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_20 та ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 307 КК України. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 зобов'язались під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні вказаного злочину. Сторонами обох угод визначено узгоджене сторонами покарання, яке ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , кожний окремо, повинен понести за вчинений ними злочин, а саме, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, кожному, із звільненням, кожного, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України від призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки, а також отримана згода обох обвинувачених, їх захисників та законних представників на призначення такого покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. В угодах передбачені інші обов?язки обвинувачених, наслідки їх укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченим.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження вказаних угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачені та законні представники, яких підтримали захисники, в судовому засіданні також просили вказані угоди з прокурором затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання із звільненням від відбування покарання та інші передбачені угодами заходи, при цьому беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання із застосуванням правил ст. ст. 69 та 75 КК України, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угод зобов'язання.
Представники Служби у справах дітей та сім?ї Святошинської ОРДА в м. Києві ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та представник ювенальної поліції - ОСОБА_14 також просили затвердити вказані угоди з обвинуваченими.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 та ОСОБА_9 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є тяжким, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 повністю усвідомлюють зміст укладених з кожним окремо угод про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , умови обох укладених угод про визнання винуватості, їх форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинувачених надана правильна правова кваліфікація за ч. 2 ст. 307 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаних угод та призначення ОСОБА_22 та ОСОБА_18 , кожному окремо, узгодженого сторонами цих угод покарання із застосуванням ст. 69 КК України та із звільненням від його відбування з випробуванням та іспитовим строком в порядку ст. ст. 75, 104 КК України.
При призначенні обвинуваченим ОСОБА_22 та ОСОБА_18 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким, дані про їх особу, які характеризуються позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалися, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебувають, що усуває сумніви в їх осудності, не одружені, є студентами, виховувалися у неповних родинах. Окремо суд враховує поведінку обох обвинувачених після вчиненого і під час судового розгляду, яка наповнена жалем з приводу вчиненого. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_22 та ОСОБА_18 , суд визнає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, на які посилалися і сторони в угодах, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_23 та ОСОБА_15 в умовах без ізоляції, а тому призначає їм узгоджене в угодах покарання за вчинений ними злочин із застосуванням правил ст. 69 КК України, а саме, більш м?яке покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, із звільненням на підставі ст. ст. 75 та 104 КК України від його відбування з випробуванням та іспитовим строком, без конфіскації майна, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обох обвинувачених та попередження вчинення ними та іншими особами нового кримінального правопорушення.
При цьому суд бере до уваги об'єктивну наявність кількох обставин, що пом'якшують кожному з обвинувачених покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, посткримінальна поведінка обвинувачених, яка наповнена дієвим жалем з приводу вчиненого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 та 615 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 02 січня 2026 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_24 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 02 січня 2026 року покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Затвердити угоду від 02 січня 2026 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_25 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 02 січня 2026 року покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_26 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових втрат за проведення експертизи 10 474 грн. 00 коп. в дохід держави.
На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування судових втрат за проведення експертизи 10 474 грн. 00 коп. в дохід держави.
Речові докази: наркотичний засіб - канабіс (маса в сухій речовині 19,61 г), який зберігається в камері схову речових доказів в Святошинському УП ГУНП в м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_27