пр. № 1-кс/759/355/26
ун. № 759/1033/26
15 січня 2026 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080001416 від 28.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
15.01.2026 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080001416 від 28.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 всупереч встановленим законодавством України суспільних відносин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 13.01.2026 виник умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, з метою подальшого його збуту.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та день, при невстановлених обставинах незаконно придбав три поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, загальною вагою 5 000 г, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, що є особливо великим розміром.
В подальшому ОСОБА_4 продовжуючи свій умисел на незаконне збагачення, з метою подальшого незаконного збуту, придбану ним психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, залишив за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_2 , де почав її незаконне зберігання.
Після цього, 13.01.2026 в період часу з 09 год. 36 хв. по 12 год. 01 хв.,під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в кв. АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено три поліетиленових пакети з психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, загальною вагою 5 000 г, що є особливо великим розміром, які останній зберігав з метою подальшого збуту.
Афетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» таблиця 2 список 2 є психотропною речовиною обіг якої обмежено.
Згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, розмір виявленого та вилученої психотропної речовини обіг якої обмежено афетаміну у особливо великих розмірах становить від 15,0 г і більше.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» встановлено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб без визначення розміру застави, враховуючи характер вчиненого злочину, його тяжкість, ступінь суспільної небезпеки.
Підозрюваний та адвокат у судовому засіданні проти клопотання заперечували, оскільки прокурором не доведено ризики ст. 177 КПК України, просили застосувати більш м'який запобіжних захід.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12025100080001416, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та адвоката, суд прийшов до наступного висновку.
13.01.2026 о 13 год. 47 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
13.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , де було виявлено та вилучено наркотичні засоби та психотропні речовини у великому розмірі, які останній зберігав з метою збуту; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 виявлено; висновком експертизи матеріалів речовини; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Обираючи до ОСОБА_4 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним криміналього правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.
Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до вказаної рекомендації важливим критерієм, що має враховуватись при визначенні виду запобіжного заходу, є санкція за вчинений злочин. Чим суворіша санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Тому, окрім вищенаведеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 №12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Враховуючи характер кримінального провадження, розслідуваного відносно ОСОБА_4 розмір завданої шкоди, немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, а тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки вчинено злочин, який передбачений ст. 307 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080001416 від 28.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк запобіжного заходу рахувати протягом 60 діб з 13.01.2026 по 14.03.2026 включно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 15.01.2026 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________