15 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/15045/24 пров. № А/857/33640/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мікули О. І.
суддів Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року з питань виконання судового рішення у справі №380/15045/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя в 1-й інстанції - Кухар Н. А.,
дата ухвалення судового рішення - 21 липня 2025 року,
місце ухвалення судового рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту судового рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача- Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування вимог абзаців четвертого, п'ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року, виходячи з фіксованої величини - 4 012,99 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум; визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік без врахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого розраховано дані одноразові додаткові види грошового забезпечення; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок та доплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2019 року з врахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення суду по цій справі до складу грошового забезпечення, з якого розраховано дані одноразові додаткові види грошового забезпечення; визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого розраховано дані одноразові додаткові види грошового забезпечення та без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 рік; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок та доплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого розраховано дані одноразові додаткові види грошового забезпечення - індексації і грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення суду у цій справі та з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13. 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та підготувати і надати до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії позивача для обчислення пенсії, у зв'язку із неправильним, нарахуванням при призначенні, із включенням до Довідки індексації грошового забезпечення за 24 місяці до звільнення, нарахованої на виконання рішення суду у цій справі та отриманих під час проходження військової служби; зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористаних 84 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням у складі грошового забезпечення - індексації грошового забезпечення, нарахованої згідно з рішенням суду у цій справі та з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби з врахуванням у складі грошового забезпечення з якого розраховується одноразова грошова допомога у зв'язку із звільненням - індексації грошового забезпечення, нарахованої згідно з рішенням суду у цій справі; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі невиплаченої різниці суми індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 року та 2020 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та 2020 рік за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2020 року по день фактичної виплати сукупної заборгованості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та з врахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач подав заяву про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка передбачена постановою КМ України від 22 вересня 2010 №889 до суми грошового забезпечення за лютий 2018 та без нарахування індексації - різниці у розмірі 4012,99 грн з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року.
Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №380/15045/24 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24. Зобов'язано Військової частини НОМЕР_1 протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при невиконанні судового рішення від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24 та повідомити суд про виконання даної окремої ухвали не пізніше одного місяця з дня її отримання.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року прийнято заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що на виконання судового рішення у справі №380/15045/24 відповідачем надано заявку-розрахунок, однак вказаний розрахунок, на думку апелянта, здійснено неправильно. Вказує, що індексація-різниця повинна бути доплачена по 4012,99 грн за кожен місяць з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року, однак відповідач ігнорує ці висновки. З врахуванням наведеного, просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Враховуючи положення ст.312 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, аналізуючи подані документи про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24, дійшов висновку про те, що відповідачем вжито заходи для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при невиконанні судового рішення від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24, що свідчить про виконання останнього.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ст.382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно зі ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, військова частина НОМЕР_1 на підтвердження виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24 видала наказ командира військової частини НОМЕР_1 №122ад від 10 лютого 2025 року "Про виконання рішень суду, які набрали законної сили".
Відповідно до п.9 вищевказаного наказу начальник фінансово-економічної служби - головний бухгалтер замовив кошти на виконання вимог рішення ЛОАС від 20 грудня 2024, що підтверджується заявкою-розрахунком №71/1/567 від 09 червня 2025 року.
Згідно з зазначеними відомостями ОСОБА_1 нараховано індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 грудня 2020 року відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та з врахуванням виплачених сум, та замовлено кошти.
Крім того, колегія судді вважає необхідним зазначити, що сама по собі незгода позивача із сумою індексації не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали; у випадку сумнівів щодо правильності розрахунку закон передбачає інші процесуальні механізми захисту, зокрема подання окремого позову проти дій суб'єкта владних повноважень або звернення із заявою про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем вжито заходи для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при невиконанні судового рішення від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24, що свідчить про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/15045/24.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року з питань виконання судового рішення у справі №380/15045/24 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС таку необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року з питань виконання судового рішення у справі №380/15045/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 15 січня 2026 року.