справа № 165/2940/25
провадження №1-кп/165/180/26
15 січня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42025030000000028 від 10.04.2025 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинська Володимирського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого гірником підземним відокремленого підрозділу шахти «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», на момент вчинення злочину - поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Новволинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
15 січня 2026 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025030000000028 від 10.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, укладено угоду про визнання винуватості, за якою ОСОБА_6 повністю визнав винуватість в злочині, передбаченому ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника ГУНП у Волинській області № 5 о/с від 04.01.2021 ОСОБА_5 призначено на посаду поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники Національної поліції відносяться до правоохоронних органів.
Згідно з вимогами ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 продовжено на 90 діб.
Також, Указами Президента України № 69/2022 від 24.02.2022,
№ 342/2022 від 17.05.2022, № 574 від 12.08.2022 та № 758 від 07.11.2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
На підставі вищевказаних Указів Президента України тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі території України.
Так, ОСОБА_5 , як працівник правоохоронного органу, був обізнаний із дією в державі воєнного стану. Окрім цього, останньому було відомо про оголошення мобілізації в державі та запровадження обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Також, ОСОБА_5 відомо, що окремі громадяни намагаються незаконно перетнути державний кордон України, при цьому, знаючи про складнощі у перетині державного кордону та дію обмежень щодо виїзду військовозобов'язаних громадян, переслідуючи корисливий мотив, вирішив цим скористатись, та незаконно переправити військовозобов'язаного громадянина через державний кордон за грошову винагороду.
Всупереч вищевказаним положенням законодавства ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливого мотиву, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов'язаної особи через державний кордон України та розуміючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, а також сприяв його вчиненню порадами, з корисливих мотивів.
Так, у 2025 році, але не пізніше 10.04.2025, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими в ході досудового розслідування особами, домовився з ОСОБА_7 , здійснювати незаконну діяльність щодо організації та сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.
В подальшому, на початку квітня 2025 року ОСОБА_7 , діючи умисно, реалізовуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, перебуваючи в м. Луцьку на вул. Яровиця поблизу магазину «Поляниця» у житловому комплексі “Яровиця», у невстановлений досудовим розслідуванням час, запропонував громадянину України ОСОБА_8 організувати його незаконне переправлення через державний кордон України за грошову винагороду.
У період часу з 10.04.2025 по 15.06.2025, на виконання спільного для ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України,
ОСОБА_5 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідування місці у місті Нововолинську Волинської області, вчинив дії по організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, а саме: ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 схему незаконного переправлення особи через державний кордон України, після чого останній довів її ОСОБА_8 ; домовився про його незаконне переправлення шляхом переміщення невстановленими в ході досудового розслідування особами з міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області до державного кордону України з подальшим його незаконним перетином в Республіку Молдова; уточнив та вказав вартість незаконного переправлення в сумі 8000 доларів США; сприяв вчиненню незаконного переправлення через державний кордон України порадами (щодо переліку та виду речей першої необхідності та інших, які необхідно взяти з собою, їх обсягу, суми грошових коштів, які необхідно мати при собі на поточні витрати та при незаконному переправленні через державний кордон України).
В подальшому, 15.06.2025, на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, ОСОБА_7 , діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, перебуваючи на території автозаправної станції «UPG» на вул. Захисників України, 21 в м. Луцьку Волинської області, близько
15 год 25 хв одержав від ОСОБА_8 з попередньо обумовленої суми частину грошових коштів в розмірі 4000 доларів США, що, згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 165 952 гривень, за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, із яких 3000 доларів США повинен був передати ОСОБА_5 , та окремо 10000 гривень за перевезення ОСОБА_9 в місто Кам'янець-Подільський Хмельницької області.
Надалі, ОСОБА_7 , на виконання заздалегідь обумовленого розподілу грошових коштів, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_5 , прибув у м. Нововолинськ на вул. Шухевича, 3А, де під час особистої зустрічі о 21 год 32 хв ОСОБА_5 одержав частину грошових коштів за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України у сумі 3 000 доларів США, що, згідно з офіційним курсом Національного банку України, становить 124 464 гривень.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 - організація незаконного переправлення особи через державний кордон України та у сприянні їх вчиненню порадами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладений у повідомленні про підозру, зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
В угоді про визнання винуватості від 15.01.2026 зазначено, що ОСОБА_5 в ході досудового розслідування викрив вчинення іншими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що становить суспільний інтерес, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження № 62025140130001124 від 13.08.2025.
Враховуючи особу обвинуваченого, те що останній раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину та дружину, у зв'язку з перебуванням дружини в декретній відпустці є єдиним утримувачем сім'ї, опікується своїм дідом ОСОБА_10 та бабою ОСОБА_11 , після звільнення з поліції відразу ж влаштувався на роботу гірником підземним відокремленого підрозділу шахти “Бужанська» ДП “Волиньвугілля», що позитивно характеризує особу обвинуваченого та не свідчить про його суспільну небезпеку, а свідчить про міцність соціальних зв'язків.
Крім того, сторони визнають обставиною, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, недосягнення обвинуваченим мети злочину - незаконне переправлення особи через державний кордон України.
Встановлено, що наявні обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачені ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Також сторони погоджуються, що відповідною пом'якшуючою покарання обставиною є добровільне перерахування ОСОБА_5 на потреби Збройних сил України допомоги в сумі 100 000 гривень.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Сторонами узгоджено, покарання, яке буде призначено ОСОБА_5 - за ч. 3 ст. 332 КК України, беручи до уваги, що обвинувачений раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину та дружину, у зв'язку з перебуванням дружини в декретній відпустці є єдиним утримувачем сім'ї, опікується своїм дідом ОСОБА_10 та бабою ОСОБА_11 , після звільнення з поліції відразу ж влаштувався на роботу гірником підземним відокремленого підрозділу шахти “Бужанська» ДП “Волиньвугілля», що позитивно характеризує особу обвинуваченого та не свідчить про його суспільну небезпеку, а свідчить про міцність соціальних зв'язків, його сприяння у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, недосягнення мети злочину - незаконне переправлення особи через державний кордон України, одноепізодність злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування ОСОБА_5 на потреби Збройних сил України допомоги в сумі 100 000 гривень, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, - основне покарання із застосуванням ч. ч. 1, 2 ст. 69 КК України з переходом до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, зокрема:
за ч. 3 ст. 332 КК України - пробаційний нагляд на строк 5 (п'ять) років з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, визнав повністю і беззастережно, відмовився від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 УКПК України. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором 15 січня 2026 року угоду про визнання винуватості. Наслідки затвердження даної угоди, підстави оскарження вироку суду першої уінстанціїї на підставі угоди, йому зрозумілі.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду укладену між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Підтвердив, що угода укладена в його присутності. Обвинуваченому зрозумілі наслідки затвердження угоди та порядок оскарження вироку суду на підставі угоди про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого просив затвердити, укладену угоду про визнання винуватості.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що угода про визнання винуватості від 15 січня 2026 року була укладені обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 та прокурором добровільно, угода відповідає вимогам закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що слід затвердити угоду, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.06.2025 (справа №161/11987/25, провадження 1-кс/161/3629/25) на дві купюри номіналом 100 доларів США серії НВ05820307К, НЕ62262864В, імітаційні грошові кошти - купюри номіналом 100 доларів США серії KL83664885B в кількості 28 одиниць, підлягає скасуванню.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.06.2025 (справа №161/11805/25, провадження 1-кс/161/3578/25), на майно, зокрема: квартиру загальною площею 47,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру загальною площею 43,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; мотоцикла Lifan Lf200-10В, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , слід скасувати.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України суд застосовує спеціальну конфіскацію майна стосовно речового доказу - мобільний телефон Xiaomi Redmi, ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 .
Керуючись ст. 100, ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 січня 2026 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025030000000028 від 10.04.2025 стосовно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, призначити йому покарання, застосувавши ч.1, ч. 2 ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п'ять) років з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді домашнього арешту в нічний час, із забороною останньому з 22-00 години до 06-00 години залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Володимирському районі Волинської області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), а також перебування у нічну зміну на гірничих роботах у шахті, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.06.2025 (справа №161/11987/25, 1-кс/161/3629/25) на дві купюри номіналом 100 доларів США серії НВ05820307К, НЕ62262864В, імітаційні грошові кошти - купюри номіналом 100 доларів США відповідно до переліку та кількості вказані в цій ухвалі.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.06.2025 (справа №161/11805/25, провадження 1-кс/161/3578/25), на майно, зокрема: квартиру загальною площею 47,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру загальною площею 43,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; мотоцикл Lifan Lf200-10В, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Речові докази: дві купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ05820307К, НЕ62262864В - повернути власнику ОСОБА_7 ;
імітаційні грошові кошти - купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії KL83664885B в кількості 28 (двадцять вісім) одиниць - знищити;
На підставі ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна стосовно речового доказу: мобільного телефону
ОСОБА_5 , ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Після проголошення, копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий підпис ОСОБА_12