Справа № 161/656/26
Провадження № 1-кс/161/352/26
м. Луцьк 15 січня 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі слідчої ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), перекладача ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 07.01.2026 в ході обшуку приміщення АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone», моделі «8», білого кольору, із встановленою сім карткою НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету PSP 0013345, із встановленням заборони на використання, розпорядження та відчуження даного мобільного телефону.
Клопотання вмотивоване тим, що 06.01.2026 Луцьким РУП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026030580000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 06.01.2026 року близько 11 години поблизу буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом продажу кухонного посуду, побутових приладів та електроінструментів, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_9 , на зальну суму 1100 доларів США та 3000 грн, чим завдали майнової шкоди останньому на вищевказану суму.
07 січня 2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
У подальшому, з метою відшукання доказів, які в подальшому матимуть значення у кримінальному провадженні, врятування майна котре є предметом злочину та використовувалось для його вчинення, та яке могло бути знищене невстановленими особами з метою приховання своєї незаконної діяльності, було прийнято рішення про невідкладне проведення обшуку приміщення АДРЕСА_1 в ході чого було вилучено вище вказаний мобільний телефон, яийі постановою слідчого від 07.01.2026 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевказане, для встановлення всіх обставин кримінального провадження, з метою збереженні речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені предмети, тобто заборону на використання та розпорядження, відчуження вказаними предметами, тому слідчий просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
В судовому засіданні слідча підтримала подане клопотання, просила його задовольнити з підстав зазначених в ньому, представник власника майна та власник майна заперечили щодо задоволення клопотання через його необгрунтованість.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст.167 КПК України якими передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
Ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження, на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні слідчим суддею доказів, доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно, оскільки є достатньо-ґрунтовні підстави вважати, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер та обставини розслідуваного кримінального правопорушення, наявні у матеріалах клопотання фактичні дані, які дають достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, попередження можливого їх знищення, втрати або пошкодження, забезпечення їх правомірного утримання та дослідження органами досудового розслідування, проведення необхідних слідчих дій та судових експертиз, клопотання слід задовольнити та накласти запитуваний арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167; 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за №12026030580000045 від 06.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке було вилучене 07.01.2026 в ході обшуку приміщення АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone», моделі «8», білого кольору, із встановленою сім карткою НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету PSP 0013345, із встановленням заборони на використання, розпорядження та відчуження даного мобільного телефону.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1