Справа № 600/574/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
14 січня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. Позивач звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.01.2025 № 241670015763 “Про відмову в перерахунку пенсії з виду на вид»;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перевести її з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХII від 16.12.1993 з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в митних органах з 07.06.1991 по 20.08.2019 та здійснити нарахування/призначення (перерахунок з урахуванням попередніх виплат) та виплату такої пенсії з 20.01.2025 у розмірі 60% від суми складових заробітної плати відповідно до поданих довідок про складові заробітної плати Чернівецької митниці Держмитслужби України, а саме: довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.01.2025 №22-02-07/18 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів на суму 14795 гривень, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 22.01.2025 № 22-02-07/19 на суму 28139,34 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням йому відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернівецькій області і отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2.2 20.01.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про переведення його з пенсії за віком відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу».
2.3 Заява позивача про переведення з одного виду пенсії на інший, за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
2.4 За результатами розгляду заяви, 27.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення за № 241670015763 “Про відмову в перерахунку пенсії з виду на вид».
2.5 Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.01.2025 № 241670015763 “Про відмову в перерахунку пенсії з виду на вид»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025, з урахуванням висновків суду;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат;
- в решті позовних вимог відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Донецькій області не зазначено об'єктивних причин відмови у призначенні пенсії, оскаржуване рішення не містить оцінки періодів роботи позивача, які дають йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу». Також, переведення позивача з одного виду пенсії на інший належить до дискреційних повноважень відповідача.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1 Відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
4.2 Позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4.3 В обґрунтування скарг, апелянти посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
4.4 Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, і прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
4.5 Відповідачі правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційних скарг та дійшов таких висновків.
1.1 Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
1.2 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII, згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ, крім статті 37, якою визначені умови призначення пенсії та що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
1.3 Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
1.4 Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
1.5 Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
1.6 Відповідно до частини 1 статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
1.7 Підставою для відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" слугував той факт, що під час розгляду наданих документів (трудової книжки б/н) встановлено, що 08.06.1995 ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця, а 30.03.2004 їй присвоєно персональне звання. Посадовим особам митної служби відповідно ст. 573 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 372X-II. Отже, станом на день набрання чинності Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу» (01.06.2016) заявниця не займає посади державної служби.
1.8 Стаття 25 Закону № 3723-XII визначала класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу (частина перша).
1.9 Частиною 2 цієї ж статті установлено сім категорій посад державних службовців. Поряд з тим ч. 3 ст. 25 Закон № 3723-XII обумовлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
1.10 Крім того, ч. 17 ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
1.11 Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання чинності Закону № 889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (Порядок №283).
1.12 Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
1.13 Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
1.14 Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).
1.15 Відповідно до ст. 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11.07.2002 №92-IV) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, згаданим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
1.16 Згідно з ч. 1 ст. 413 Митного кодексу України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
1.17 Відповідно до ч. 1, 2 ст. 569 Митного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.2012 № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
1.18 За приписами ч. 1 ст. 588 Митного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.2012 №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України Про державну службу. Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
1.19 Частиною 1 ст. 588 Митного кодексу України (у редакції Закону №405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
1.20 Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу, передбачались і у редакціях Митного кодексу України від 11.07.2002 та від 12.12.1991 (зокрема, ч. 3 ст. 154 Митного кодексу України у редакції Закону №1970-XII).
1.21 Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
1.22 Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Це положення знайшло своє повторення й у пункті 4 Порядку №229.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Аналогічні положення містяться й у пункті 6 Порядку № 229.
1.23 Отже, і Порядком № 283, чинним до 01.05.2016, і діючим Порядком №229 передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
1.24 Частиною 3 ст. 3 Закону №889-VIII установлено, що дія згаданого Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
1.25 Наведене вище вказує на те, що відповідачі помилково трактують положення зазначеної статті 3, не враховуючи застереження якщо інше не встановлено законом.
1.26 Посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу.
1.27 Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2013 року у справі №21-340а13, а також у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а, від 10 липня 2018 року №591/6970/16-а, від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17.
1.28 Оскільки позивач перебувала на службі на різних посадах у митних органах (віднесених до посад державних службовців) з 07.06.1991 по 20.08.2019, тобто станом на 01.05.2016 має більше 20 років стажу державної служби, що відповідає приписам ст. 37 Закону №3723-XII, то це дає право на пенсію відповідно пункту 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положення Закону № 889-VIII.
1.29 Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
1.30 Отже, кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
1.31 Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
1.32 Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
1.33 Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
1.34 У постанові від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22 Верховний Суд зазначив, що ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.
1.35 Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ГУ ПФУ в Донецькій області, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу» не зазначило об'єктивних причин цієї відмови, не вказав які саме періоди роботи позивача не підлягають до зарахування до його стажу держаної служби та причини з яких їх не зараховано.
Також, оскаржуване рішення не містить оцінки періодів роботи позивачки, які дають їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу».
Тому, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII без встановлення права позивачки на вказаний перерахунок є протиправним та підлягає скасуванню.
1.36 Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачі не перевірили та не надали правової оцінки на підставі належних та допустимих доказів обставинам, з якими норми Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII, оскільки таке право пов'язане з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і доцільність застосування долученої довідки від 02.05.2024 № 91/08-50/2024, а тому слід зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки, з урахуванням висновків суду.
1.37 Щодо позовної вимоги про зобов'язання перевести позивачку з одного виду пенсії на інший, колегія суддів зазначає, що це належить до дискреційних повноважень відповідача, які він має реалізувати при повторному розгляді заяви позивачки з урахуванням висновків суду у цій справі.
1.38 Інші, зазначені сторонами у справі в апеляційних скаргах, обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.