Справа № 560/12694/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
14 січня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
1.2 Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на виконання рішень суду відповідачем проведений перерахунок пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 відповідно до нових довідок, однак під час перерахунку відповідач протиправно обмежив виплату максимальним розміром. Також після перерахунку пенсії за рішенням суду відповідач протиправно відмовляє у виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., та протиправно застосував з 01.03.2022, 01.03.2023 року, 01.03.2024 обмеження пенсії максимальним розміром за рахунок обмеження розміру індексації.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
2.2 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 560/7322/24 зобов'язано відповідача здійснити з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.04.2024 №3745/4.2-2024-21, №3745/4.2-2024-22 та від 05.04.2024 №2938/4.2-2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, що враховується при перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, з урахуванням виплачених сум..
2.3. Позивачу були проведені перерахунки пенсії, під час яких розмір пенсії було обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
2.4. Відповідач провів перерахунки пенсії позивача з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 560/7322/24, скасувавши виплату доплати 2000 грн. з 01.09.2024..
2.5 З 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 пенсійним органом проведено індексацію його пенсії згідно з постановами КМУ №118, №168, № 185 та застосоване обмеження пенсії максимальним розміром.
2.6 Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовні вимоги задоволено.
3.2 Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач протиправно застосував обмеження пенсії позивача максимальним розміром з урахуванням доплати 2000 грн.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
4.2 Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
1.1. Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
1.2 Згідно з ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
1.3 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма визнана неконституційною.
1.4 Проте, з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
1.5 Згодом Законом України від 24.12.2015 №911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту: "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
1.6 Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 вказана норма визнана неконституційною.
1.7 Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
1.8 Тому, з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
1.9 Внесені у подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
1.10 Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
1.11 Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
1.12 Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
1.13 Вищезазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 24.09.2021 по справі № 370/2610/17 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 по справі № 300/633/19.
1.14 Таким чином, попри наявність в Постановах №118, №168 та №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційним Судом України.
1.15 Відтак, обмежуючи пенсію позивачу максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.03.2022, 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.09.2024 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
1.16 З огляду на наведене, суд першої інстанції обгрунтовано зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.03.2022, 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.09.2024 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням суми індексації, нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у зразковій справі №400/6254/24, судом відхилено, оскільки відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2025, дане рішення набрало законної сили до розгляду справи.
2.2 Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
2.3 Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа “Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
2.4 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.