Справа № 320/2711/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
14 січня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
1.2 В обґрунтування вимог позивач зазначає, що за спірний період з 19.11.2021 по 26.01.2023 відповідач нараховував та виплачував йому грошове забезпечення, але не вчиняв дій на виплату повної компенсації втрати доходів із сум утриманого з грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач з 19.11.2021 року по 26.01.2023 року проходив службу у Бюро економічної безпеки України на відповідній посаді та мав спеціальне звання.
2.2 За вказаний період проходження служби позивачу був нарахований та виплачений відповідний розмір грошового забезпечення, на яке було нараховано та утримано податок на доходи фізичних осіб.
2.3 Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
3.2 Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач на протязі спірного періоду мав статус працівника Бюро економічної безпеки України, що мають спеціальне звання. Разом з тим, правовий статус працівників Бюро економічної безпеки України, в тому числі тих, що мають спеціальне звання, та правовий статус поліцейського не є тотожними та регулюються різними правовими актами. Грошове забезпечення та оплата праці (служби) працівників Бюро економічної безпеки України і грошове забезпечення та оплата праці (служби) поліцейських також регулюються різними нормативно-правовими актами, які не передбачають права на щомісячну грошову компенсацію сум податку, що утримуються з їх грошового забезпечення. Таке право врегульовано виключно податковим законодавством і відносно до виключного переліку осіб, до яких не відносяться працівники Бюро економічної безпеки України, в тому числі тих, що мають спеціальне звання. Таким чином, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою позов задовільнити в повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
4.2 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
1.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за період з листопада 2021 по січень 2023 у розмірі утриманих з позивача сум податку на доходи фізичних осіб, оскільки у спірний період, встановлені пунктом 168.5 статті 68 Податкового кодексу України, особливості утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб не розповсюджувалися на осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.
1.2 Колегією суддів встановлено, що позивач з 19.11.2021 по 26.01.2023 проходив службу у Бюро економічної безпеки України на відповідній посаді та мав спеціальне звання.
1.3 Спірним у справі є питання наявності права позивача на отримання щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, у відповідності до Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, в період з 19 листопада 2021 р. по 26 січня 2023 р.
1.4 Пунктом 168.5 статті 68 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (редакція з 16.01.2020).
1.5 Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (назва Постанови зі змінами, внесеними постановою № 952 від 18.11.2015).
1.6 Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація). Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
1.7 Таким чином, наведеними нормативно-правовими актами службові особи Бюро економічної безпеки України (детективи) не включені до переліку осіб, яким компенсується втрата доходів внаслідок сплати податку з доходів фізичних осіб.
Позивач стверджує про те, що визначена Порядком № 44 соціальна гарантія розповсюджує свою дію на службових осіб Бюро економічної безпеки України на рівні з поліцейськими.
1.8 Частиною 2 статті 30 Закону україни «Про бюро економічної безпеки України» передбачено, що особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
1.9 Законом України «Про Національну поліцію» визначені такі види соціальних гарантій поліцейського, як грошове забезпечення; одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського; відпустка; медичне забезпечення; житлове забезпечення; пенсійне забезпечення; соціальна підтримка членів сім'ї поліцейського.
1.10 Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 44 не встановлені соціальні гарантії, як помилково вважає позивач. Нею визначена процедура повернення сум податку на доходи фізичних осіб певній категорії платників податків за переліком.
1.11 Законодавцем встановлено особливості утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб для наведених у пункті 168.5 статті 68 Податкового кодексу України осіб. Тому спірні правовідносини врегульовано податковим законодавством, а саме Податковим кодексом України. Такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 820/4516/18.
1.12 Податковим кодексом України питання соціальних гарантій не регулюються, тому компенсація грошового забезпечення, на переконання колегії суддів, не може розглядатись як соціальна гарантія.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги не спростовують її висновків.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.