Справа № 640/17835/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кухар Наталія Андріївна
14 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Громадська організація «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37674 від 22.02.2021, згідно яких прийнято рішення про відповідність Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» п.8 Критеріїв ризикованості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №70771 від 19.04.2021, згідно яких прийнято рішення про відповідність Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» п.8 Критеріїв ризикованості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718966/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №2 від 01.02.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718965/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №3 від 01.02.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718960/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №6 від 01.03.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718963/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №10 від 31.03.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718964/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №7 від 01.03.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718962/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №8 від 01,03.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718961/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №9 від 18.03.2021 датою фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718959/42735426 від 01.06.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» №12 від 20.04.2021 датою фактичного подання.
- Стягнути на користь Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700,00 грн
- стягнути на користь Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 160,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано до контролюючого органу всі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №2, 3 від 01.02.2021, №6, 7, 8 від 01.03.2021, №9 від 18.03.2021, №10 від 31.03.2021, №12 від 20.04.2021. Проте, рішеннями комісії ДПС у м. Києві позивачу відмовлено у реєстрації таких податкових накладних. Також було прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризикованості платника податку. Звертає увагу, що рішення щодо відповідності позивача критеріям ризикованості не містить мотивації та обґрунтування щодо прийняття такого. Вказує, що позивач скористався досудовим порядком врегулювання виниклого спору, направивши до контролюючого органу скарги щодо рішень про відповідність критеріям ризикованості та про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте такі залишились без задоволення. Вважає, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних, є протиправними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» у повному обсязі. Також апелянт заявив клопотання про розгляд справи в суді апеляційної інстанції за його участю.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 та від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, Громадська організація «АСОЦІАЦІЯ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ЛІКАРІВ УКРАЇНИ» зареєстрована у ЄДР 04.01.2019 ЄДРПОУ 42735426.
Позивачем складено і направлено до ДПС України у Київській області на реєстрацію наступні податкові накладні щодо договорів з «ТОВ АСТЕЛЛАС ФАРМА» №2, 3 від 01.02.2021, №6, 7, 8 від 01.03.2021, №9 від 18.03.2021, №10 від 31.03.2021, №12 від 20.04.2021.
Згідно з отриманими квитанціями, які надійшли у відповідь, податкові накладні прийняті, але реєстрацію зупинено та зазначено підстави зупинення, а саме: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2718966/42735426, №2718965/42735426, №2718960/42735426, №2718963/42735426, №2718964/42735426, №2718962/42735426, №2718961/42735426, №2718959/42735426 відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Не погодившись із оскаржуваними рішеннями, позивач скористався досудовим порядком врегулювання виниклого спору, направивши до контролюючого органу скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, долучивши до них пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій та можливості їх здійснення, однак скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
22.02.2021 винесено Рішення №37674 про відповідність суб'єкта п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
19.04.2021 винесено Рішення №70771 про відповідність суб'єкта п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями вважає їх такими, що не відповідають законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246), визначає, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно 4, 5 пунктів Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У апеляційній скарзі відповідач наголосив на тому, що судом першої інстанції не надано оцінки обставинам справи, зокрема щодо документального підтвердження позивачем показників спірних податкових накладних та надання необхідних документів саме комісії ГУ ДПС у м. Києві для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних податкових накладних зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.
Зміст критерію ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд звертає увагу, що у квитанціях до спірних податкових накладних Головне управління Державної податкової служби у м. Києві не зазначило та не надало жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.
Суд також зазначає, що квитанції не містять інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.
Крім того, у апеляційні скарзі відсутня конкретизація документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Також, апелянт вказав, що при розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам, у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження.
У даній частині доводів слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22, від 12 березня 2025 року у справі № 420/35189/23.
Отже, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунку коригування, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Щодо ненадання позивачем копій первинних документів, судова колегія враховує, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як встановлено вище, за змістом квитанції відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданої податкової накладної, оскільки ним перелічено усі документи, що можуть витребовуватись згідно п. 5 Порядку №520.
Верховним Судом у постановах від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18 висловлено правову позицію, згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20 висловлено позицію про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Разом з тим, за змістом оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних оцінка документам, що фактично подано позивачем відсутня.
Суд також наголошує, що зміст господарських правовідносин є предметом дослідження лише в ході проведення податкової перевірки, відтак у межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації спірних податкових накладних №2, 3 від 01.02.2021, №6, 7, 8 від 01.03.2021, №9 від 18.03.2021, №10 від 31.03.2021, №12 від 20.04.2021 з підстав наявності чи відсутності певних документів.
Щодо вимог позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, суд враховує наступне.
Згідно положень частин 3-4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідного розрахунку коригування.
В частині доводів апелянта щодо рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 37674 від 22.02.2021 та № 70771 від 19.04.2021, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи підставою для прийняття рішень від 22.02.2021 №37674 та від 19.04.2021 №70771 стала наявна податкова інформація, в ході аналізу баз даних ДПС України про те, що підприємством придбано послуги з організації науково-практичної онлайн конференції у СГД, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «КАРЕНФОС ПУЛ», (код ЄДРПОУ 43312816), ТОВ «САНДІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39832280), ТОВ «ДЖОН МАК» (код ЄДРПОУ 41625001), ТОВ «РІТЕЙЛ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 41187965), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42775186), та ТОВ «ДЖЕЙКОБС» (код ЄДРПОУ 41531537); податковий кредит (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «КАРЕНФОС ПУЛ», (код ЄДРПОУ 43312816), ТОВ «САНДІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39832280), ТОВ «ДЖОН МАК» (код ЄДРПОУ 41625001), ТОВ «РІТЕЙЛ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 41187965), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42775186), та ТОВ «ДЖЕЙКОБС» (код ЄДРПОУ 41531537), ТОВ «ЮВЕКО ПРОФІ» (код ЄДРПОУ 43459442), ТОВ «ДЮНА-ІНТЕРКОМ» (код ЄДРПОУ 39923550).
Як вірно наголосив суд першої інстанції, у вказаних рішеннях не зазначено яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органів, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Також, невідомо щодо яких податкових накладних/розрахунків коригування встановлено таку інформацію. Крім того, належні, допустимі докази, як того вимагають приписи процесуального закону, в підтвердження вказаної інформації відповідачами суду не надано.
Отже, оскаржувані рішення від 22.02.2021 №37674 та від 19.04.2021 №70771 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Так, положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування у спорі покладено на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Водночас суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване.
Суд також враховує, що інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем.
Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі № 810/3443/18, від 30.09.2021 у справі № 400/1986/19.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції в його оскаржуваних частинах.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан