Справа № 320/25003/23
14 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАЛЬП ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2025 року залишив без руху апеляційну скаргу у зв'язку з тим, що апелянтом несплачено судовий збір, пропущено строк на апеляційне оскарження, подано апеляційну скаргу без дотримання вимог КАС України, не надано докази надсилання апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
У строк, визначений в ухвалі суду, скаржником було подано до суду докази сплати судового збору, уточнену апеляційну скаргу та докази надіслання останньої на адресу інших учасників справи.
Також апелянтом заявено клопотання про поновлення пропуску строку на апеляційне оскарпження. В клопотанні апелянт послався на загрозу ракетного обстрілу російської федерації та довготривалі сигнали повітряної тривоги на території України.
Колегія суддів зазначає, що частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу було подано 06.02.2024, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги.
Далі, повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
Так, отримавши копію ухвали від 13.03.2024 про повернення апеляційної скарги, скаржником лише 18.04.2024 подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повторно.
Колегія суддів зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Фактично, жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
Посилання на загрозу ракетного обстрілу, повітряні тривоги і необхідність перебування у зв'язку з цим в укритті не може бути єдиною достатньою підставою для поновлення строку. Також варто врахувати, скаржник повторно подав апеляційну скаргу з тим самим недоліком - документ про сплату судового збору не надав. Водночас у скаржника було достатньо часу для вирішення цього питання (починаючи з 10 січня 2024).
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі № 760/4516/20, від 31.08.2023 у справі № 460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Водночас приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо сплати судового збору, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Колегія суддів вважає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Колегія суддів вважає, що у скаржника було достатньо часу для приведення своєї апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, двічі подаючи апеляційні скарги без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Приведена скаржником практика Європейського суду з прав людини і Верховного Суду не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку. В даному випадку, скаржник не навів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення апеляційної скарги у більш стислий строк.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а наведені - не можуть оцінюватися як поважні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що станом на 14 січня 2026 року скаржник не виконав всіх недоліків апеляційної скарги, а саме не подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження своїх обгрунтувань, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАЛЬП ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких