01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Калашник Ю.В.,
Суддя-доповідач Епель О.В.
12 січня 2026 року Справа № 826/7542/17
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Відповідача Федоренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Промбудмеханізація»
до Головного управління ДПС у м. Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог щодо предмета спору,
на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш»
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Історія справи.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш» (далі - Третя особа) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2017 №№0001741401, 0001751401, 0001761401.
В обґрунтування своїх вимог Позивач заначив, що висновки Акту перевірки є помилковими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Стверджував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» під час здійснення спірних операцій із контрагентом підтвердив їх належними первинними документами, які відповідають видам цих операцій та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про їх зміст та учасників, а правочини, укладені з контрагентами, мають реальний товарний характер..
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.03.2017 №0001741401, №0001751401 та №0001761401.
3. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 826/7542/17 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано, справу №826/7542/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, а розбіжності у даті укладання договорів між позивачем та ТОВ «Рентбудмаш» не є доказом нереальності господарських операцій. Крім того, суд відзначив, що під час проведення перевірки Відповідачем питання щодо дати відкриття рахунку взагалі не досліджувалось, а відтак не могло бути підставою винесення спірних рішень.
Також, суд першої інстанції зазначив, що самі по собі податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
5. Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог своєї скарги контролюючий орган посилається на окремі недоліки первинних документів.
Також Апелянт акцентував увагу на тому, що у реквізитах договору перевезення вантажів від 01.04.2015 зазначено номер рахунку підприємства, який був відкритий пізніше, а саме: 22.04.2015.
Окрім того, контролюючий орган покликається на відсутність у контрагента по ланцюгу постачання у ТОВ «Силіконова долина» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності.
Також Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 14.05.2019 у справі № 826/6838/18 та від 04.12.2018 у справі №813/414/13-а.
З цих та інших підстав Відповідач вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 26.11.2025 - призначено справу до судового розгляду.
7. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, зазначаючи, що скарга лише дублює зміст відзиву на позовну заяву та акту перевірки, а докази на підтвердження своєї позиції Відповідачем не надано.
Також Позивач наполягає на тому, що суперечність у даті договорів та даті відкриття розрахункового рахунку ТОВ "РЕНТБУДМАШ" не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки сторони можуть укласти договір в усній формі, а факультативне оформлення договору у письмовій формі може відбуватись для фіксації вже існуючих домовленостей на етапі їх виконання і після відкриття банківського рахунку.
Крім того, Позивач посилається на наявність у його контрагента як трудових, так і матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарських операцій, а також на наявність господарських правовідносин ТОВ "Рентбудмаш" не лише з ТОВ "Силіконова Долина", а і з ТОВ "Студентські мережі".
8. У судовому засіданні представниця Апелянта підтримала правову позицію контролюючого органу в межах доводів та вимог, викладених у скарзі. Просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції -скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Вислухавши думку учасників справи, порадившись на місці, колегія суддів вирішила здійснити розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
9. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
10. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
11. Обставини справи, установлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковим органом з 2 по 15 лютого 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш» за період з 1 по 30 вересня 2015 року, за результатами якої складено акт від 22 лютого 2017 року № 56/26-15-14-01-02/37702089 (надалі - акт перевірки).
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2017 року №0001741401, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємству на суму 963462 грн; №0001751401, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 842951 грн, з яких за податковим зобов'язанням у сумі 674361 грн та штрафними санкціями у розмірі 168590 грн; №0001761401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 45525 грн.
Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, пункту 3 Розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року №73, внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 963 462 грн; пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 674361, 00 грн та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2015 року на суму 45 525 грн.
Фактичною підставою для прийняття спірних рішень стали висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш».
Відповідно до висновків акту перевірки не встановлено фактичної адреси контрагента, не встановлено основного виду діяльності підприємства з підстав відсутності у останнього первинних документів, виявлено факти маніпулювання податковою звітністю і формування штучного податкового кредиту контрагентами по ланцюгу постачання, позивачем не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш» та відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш» укладено договір перевезення вантажів від 1 квітня 2015 року № 01/04-4, договір поставки від 1 квітня 2015 року № 01/04-3, договір на надання послуг транспортними засобами та механізмами від 1 квітня 2015 року № 01/04-6 та договір від 18 травня 2015 року №18/05-1.
На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні та податкові накладні.
На виконання умов вищезазначених договорів Позивачем перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Рентбудмаш» грошові кошти в загальній сумі 2568100 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 423016,64 грн, відповідно до платіжних доручень.
12. Нормативно-правове регулювання.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України)
В силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчислення об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин, визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За приписами статті 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Висновки суду апеляційної інстанції.
13. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов'язань з ПДВ належить з'ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.
14. Предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з контрагентом ТОВ «Рентбудмаш» з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.
Так, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, формування витрат є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, який у постанові від 13.03.2024 у справі №420/13976/21, зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
15. Так, стверджуючи про нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Рентбудмаш», контролюючий орган зазначає, що у реквізитах договорів від 01.04.2015 зазначено номер рахунку контрагента, який був відкритий пізніше, а саме: 22.04.2015.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів зазначає, що підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. А відтак, наявність у договорі окремих недоліків жодним чином ані підтверджує, ані спростовує реальність спірних господарських операцій.
Більш того, факультативне оформлення договору у письмовій формі може відбуватись для фіксації вже існуючих домовленостей на етапі їх виконання і після відкриття банківського рахунку.
Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, питання дати відкриття рахунку під час проведення перевірки Відповідачем взагалі не досліджувалось, а відтак вказане твердження не могло бути підставою винесення оскаржуваних рішень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру
господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, у матеріалах справи наявні видаткові накладні до договору № 01/04-3 від 01.04.2015, а саме:
- від 18.09.2015 № РН-0000110 щодо поставки дизельного палива Євро 5 у кількості 3000,000 л. та бензину А92 у кількості 280,000 л., ціна 61077,12 грн, у тому числі ПДВ 10179,52 грн;
- від 30.09.2015 № РН-0000114 щодо поставки дизельного палива у кількості 4800,000 л., ціна 68428,80 грн, у тому числі ПДВ 11404,80 грн;
- від 30.09.2015 № РН-0000121 щодо поставки Бензину А-95 у кількості 800,000 л., та Бензину А-92 у кількості 610,000 л., ціна 27399,24 грн, у тому числі ПДВ 4566,54 грн.
Зазначені вище видаткові накладні складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону №996-XIV, містять усі обов'язкові реквізити. Окрім того, в апеляційній скарзі контролюючий орган не зазначає жодних доводів щодо неможливості ТОВ «Рентбудмаш» поставити паливно-мастильні матеріали у зазначеному вище обсязі.
Також у матеріалах справи містяться акти здачі прийняття робіт (надання послуг) до договору № 01/04-4 від 01.04.2015, а саме: від 30.09.2015 № ОУ-0000055 щодо послуг з перевезення ПГС та води, від 30.09.2015 № ОУ-0000056 щодо послуг з перевезення ґрунту, від 30.09.2015 № ОУ-0000056 щодо послуг з перевезення ґрунту, від 30.09.2015 № ОУ-0000053 щодо послуг екскаватора, від 30.09.2015 № ОУ-0000054 щодо послуг катка, бульдозера, автомобілі-самоскидів, від 30.09.2015 № ОУ-0000048 щодо послуг оренди екскаваторів, камазів, автомобілів DAF, від 30.09.2015 № ОУ-0000049 щодо послуг оренди автомобілів DAF.
Окрім того, додатково надані реєстри наданих послуг механізмами ТОВ «Рентбудмаш» по ТОВ «Промбудмеханізація» згідно договору № 01/04-6 від 01.04.15 щодо послуг катка, бульдозера, самоскидів, екскаваторів від 30.09.2015, які також містять усі обов'язкові реквізити, а також акти: №55 приймання виконаних будівельних послуг за вересень 2015 року, підсумкову відомості ресурсів за вересень 2015 року та інші документи, які підтверджують виконання ТОВ «Рентбудмаш» за замовленням Позивача робіт (надання послуг) щодо розроблення ґрунту, навантаження його на самоскиди екскаваторами та перевезення ПГС без навантаження; № 56 приймання виконаних будівельних послуг за вересень 2015 року, підсумкові відомості ресурсів за вересень 2015 року та інші документи, які підтверджують виконання ТОВ «Рентбудмаш» за замовленням Позивача робіт (надання послуг) щодо перевезення ґрунту без навантаження. Перевезення ґрунту підтверджується долученими до справи товарно-транспортними накладними /т. 2 а.с. 11 - 143/. Виконання робіт ТОВ «Рентбудмаш» з використанням спеціальної автомобільної техніки у вересні 2015 року підтверджується також наявними у матеріалах справи журналами роботи будівельних машин та змінними рапортами/т. 1 а.с. 118 - 121, т.2 а.с. 144 - 167/. При цьому, колегія суддів відзначає, що із зазначених журналів та рапортів вбачається, що роботи виконувалися у м. Новодністровськ на об'єкті: « Дністровська ГАЕС».
Так, у спірний період ТОВ «Промбудмеханізація» виконувало роботи за Договором підряду №26/04/2013 на виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції, укладеного між Позивачем в якості виконавця та ТОВ «ШДСУ» в якості субпідрядника. Замовником є ПАТ «Укргідроенерго». Місце виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції є: Україна, Чернігівська обл., м. Новодністровськ, Дністровська ГАЕС.
Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Апелянта на недоліки актів №№ 55, 56, оскільки місце виконання робіт підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів. А відтак, приходить до висновку, що реальність здійснення спірних господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами. Окрім того, Позивачем підтверджено необхідність отримання таких послуг від ТОВ «Рентбудмаш» з метою здійснення власної господарської діяльності.
При цьому, апеляційний суд відзначає, що незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
16. Разом з тим, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги контролюючий орган також посилається на відсутність у одного з контрагентів ТОВ «Рентбудмаш» по ланцюгу постачання - ТОВ «Силіконова долина» трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності згідно Єдиного реєстру податкових накладних.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів відзначає, що згідно акту перевірки, ТОВ «Силіконова долина», висновки контролюючого органу засновані на інформації в інформаційно-аналітичних базах, а також податковій інформації наданої іншими контролюючими органами. Втім, така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Рентбудмаш» та ТОВ «Силіконова долина» контролюючим органом не перевірялася.
Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
При цьому, стверджуючи про неможливість ТОВ «Силіконова долина» надавати послуги з оренди транспортних засобів (техніки) ТОВ «Рентбудмаш», контролюючий орган посилається на господарські операції між ТОВ «Силіконова долина» та ТОВ «Агро-КС» щодо постачання сільськогосподарських товарів та встановлення у межах кримінального провадження обставин щодо ухилення від сплати податків.
Однак, колегія суддів відзначає, що у межах спірних правовідносин ані ТОВ «Промбудмеханізація», ані його контрагент ТОВ «Рентбудмаш» сільськогосподарські товари не придбавало. Посилання контролюючого органу на господарські правовідносини між ТОВ «Силіконова долина» та ТОВ «Агро-КС» не стосуються обставин цієї справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рентбудмаш» орендувало автомобільну спецтехніку не лише у ТОВ «Силіконова долина», як на тому наполягає контролюючий орган, а і в ТОВ «Студентські мережі», що підтверджується наявними у справі договорами № 01-04/15 та № 02-04/15 від 01.04.2015 (предметом яких є передання ТОВ «Рентбудмаш» у строкове платне користування вантажних автомобілів, будівельної техніки та механізмів), а також копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів/свідоцтв про реєстрацію машин, зокрема на Камаз 6520 НОМЕР_1 , автомобілі DAF НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , екскаватор Caterpiller 330 CL 56185АА та інші транспортні засоби, які згідно акту перевірки та актів здачі-приймання робіт, надавалися в оренду Позивачу.
Крім того, станом на вересень 2015 року у ТОВ «Рентбудмаш» працювало 62 співробітники (інженерно-технічні працівники та робочі) /т. 1 а.с. 47/.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи Апелянта щодо відсутності у ТОВ «Рентбудмаш» достатніх основних засобів та трудових ресурсів для виконання договірних зобов'язань перед Позивачем є безпідставними з огляду на викладене вище.
Разом з тим, апеляційний суд також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
17. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
18. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
19. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року - без змін.
20. Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 14 січня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев