П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28012/25
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,
повний текст судового рішення
складено 20.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки, починаючи з 11.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 23.02.2011 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після досягнення 60-річного віку позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, та 11.04.2025 позивачу була призначена пенсія за віком згідно статті 26 Закону №1058-IV.
У зв'язку з досягненням віку, передбаченого ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 11.04.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила при призначенні пенсії за віком провести розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки. За результатом розгляду заяви позивачу було відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024, оскільки пенсія за вислугу років вже призначена з 2011 року.
На переконання позивача, при обрахунку розміру її пенсії за віком має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком), а не попереднього показника пенсії за вислугу років.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 позов задоволений.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, апелянт зазначає, що в даному випадку відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, а тому відсутні законні підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати, який застосовується при першому призначенні пенсії.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 23.02.2011 їй була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після досягнення 60-річного віку позивач звернулася до апелянта із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058- IV).
З 11.04.2025 позивачу призначено пенсію за віком згідно статті 26 Закону №1058-IV.
У зв'язку з досягненням віку, передбаченого ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 11.04.2025 позивач звернулася до апелянта із заявою, в якій просила при призначенні пенсії за віком провести розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки.
За результатом розгляду заяви позивачу відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з посиланням на те, що пенсія за вислугу років вже призначена з 23.02.2011.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У справі, яка розглядається, позивачу у 2011 році призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулась вперше у 2025 році.
Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Отже за обставинами справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі №380/3740/24, від 30 вересня 2025 року по справі №460/26237/23, від 06 листопада 2025 року по справі №380/6353/24.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Доводи апеляційної скарги пенсійного органу суперечать приписам чинного судочинства та сталій та актуальній і послідовній правовій позиції Верховного Суду.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька