П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18466/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
повний текст судового рішення
складено 13.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1,-
10.06.2025 ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155850005876 від 16.05.2025 про відмову у призначенні пенсії, яке винесене на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області №155850005876 від 21.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
- обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року), починаючі з дня мого звернення за призначенням пенсії, тобто з 13.03.2025 року, із врахування періоду роботи пільговий стаж за Списком 1 (підземні роботи) - 7 років 7 місяців 17 днів та з врахуванням пільгової довідки від 18.03.2020 року №632 виданої « ОСОБА_2 ».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що вона з 15.11.2005 була прийнята горнорабочею на маркшейдерських роботах 3 розрада під землею з повним робочим днем під землею, що підтверджено записом у її трудовій книжці.
Також, позивач зазначала, що у трудовій книжці вказано, що за наслідками атестації робочих місць за умовами праці робітників підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 наказ №335.
Звернувшись 13.03.2025 до відповідача із заявою щодо призначення пільгової пенсії по Списку №1 та надавши усі необхідні та наявні документи (паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідка ВПО, трудову книжку НОМЕР_2 , трудову книжку НОМЕР_3 , свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, довідку про стаж №632, довідку №847), позивач отримала рішення №155850005876 від 21.03.2025 про відмову у призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, а також недосягненням необхідного пенсійного віку 50 років.
Після розгляду відповідачем поданих позивачем скарг, було прийняте рішення №155850005876 від 16.05.2025, яким ГУ ПФУ в Одеській області року (на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ у Винницькій області №155850005876 від 21.03.2025), також відмовило у призначені пенсії, але пославшись на інші підстав - у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах. При цьому вказане рішення мало інформацію про те, що право на пенсію за підрахунками ПФУ позивач буде мати - 22.10.2025 року.
Рішення №155850005876 від 16.05.2025 позивач вважала протиправним, оскільки до змін, внесених у пункт а частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вказана норма передбачала, окрім іншого, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. При цьому, позивач посилалась до зміни внесені до зазначеної норми були визнані неконституційними рішенням КСУ №1-р/2020 від 23.01.2020.
Оскільки зміст оскаржуваного рішення відповідача навіть не містить зазначення періодів, які зараховано до пільгового стажу на підземних роботах та до пільгового стажу за Списком №1, воно не відповідає критерію обґрунтованості.
Вказувала позивач і про протиправність не врахуванням відповідачем пільгової довідки від 18.03.2020 №632 виданої «Щахта Міусінська», з посиланням на те, що видана органами фонду з території які непідконтрольні українській владі, що призвело до не зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково:
- визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155850005876 від 16.05.2025 про відмову у призначенні пенсії, яке винесене на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області №155850005876 від 21.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року), починаючі з дня її звернення за призначенням пенсії, тобто з 13.03.2025, із врахування періоду роботи пільговий стаж за Списком 1 (підземні роботи) - 7 років 7 місяців 17 днів;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що до спірних правовідносини слід було застосувати положення ч.3 ст.114 закону №1058-IV, за якими для призначення пенсії позивачу, вона мала б мати пільговий стаж на підземних роботах - 25 років, або на роботах відповідних професій - 20 років. Безпідставним вважає апелянт посилання суду першої інстанції на рішення КСУ №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, оскільки вказаним рішенням визнавались неконституційними положення Закону №1788-ХІІ, в той час як спірні правовідносини врегульовані Законом №1058-IV.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з електронних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.03.2025 звернулась до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пільгової пенсії.
До вказаної заяви були додані копія паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідки ВПО, трудова книжка НОМЕР_2 , трудова книжка НОМЕР_3 , копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, довідка про стаж №632, довідка №847.
Згідно запису в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 від 28.09.1994, позивач 15.11.2005 була прийнята на Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта Міусінська» Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Донбасантрацит» горноробочею на маркшейдерських роботах 3 розряду під землею з повним робочим днем під землею.
Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області., рішенням якого №155850005876 від 21.03.2025 було вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з посиланням на таке:
відповідно п.1 ч.2 ст.114 загальнообов'язкове Закону України "Про державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, а також недосягненням необхідного пенсійного віку (50 років);
відповідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на зазначених роботах, що дають право на призначення пенсії.
Вказаним рішенням також визначено, що страховий стаж склав 18 років 7 місяців 9 днів.
Стаж заявника на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 1 становить 5 років 9 місяців 17 днів.
Стаж на роботах підземних, професії за пост. №202 (25) становить 7 років 7 місяців 17 днів.
За результатами розгляду скарг позивача, Головним управлінням ПФУ в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №155850005876 від 16.05.2025 на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №155850005876 від 21.03.2025.
Оскаржуване в цій справі рішення №155850005876 від 16.05.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідністю пільгового стажу на підземних роботах - 25 років або на роботах провідних професій - 20 років, із визначенням дати з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 22.10.2025.
Також рішенням №155850005876 від 16.05.2025 визначено, що:
- страховий стаж позивача становить 18 років 7 місяців 19 днів, з урахуванням додаткових років за пільговий стаж - 25 років 7 місяців 19 днів;
- пільговий стаж становить - 7 років 9 місяців 17 днів, в тому числі: роботи підземні професії за постановою №202 (25) - 7 років 7 місяців 17 днів; - Список №2 - 2 місяці.
Вказано в оскаржуваному рішення про те, що до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому серії НОМЕР_5 від 26.06.1995, оскільки не зазначено дату початку навчання (відсутній додаток до диплому).
До пільгового стажу роботи зараховані періоди роботи згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.
Пільгову довідку від 18.03.2020 №632, видана філіалом «Шахта Міусінська» не взято до уваги, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державною влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до електронних матеріалів справи, зокрема, довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, форми ОК-5 та розрахунку стажу, наданого до листа ГУ ПФУ в Одеській області від 05.06.2025, - страховий стаж позивача становить 18 років 7 місяців 19 днів, робота за Списком №1 - 7 років 7 місяців 17 днів, в тому числі: роботи підземні професії за постановою №202 (25) - 7 років 7 місяців 17 днів; - Список №2 - 2 місяці. При цьому, пільговий стаж за Списком №1 набутий позивачем до 01.04.2015.
Вирішуючи спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) та постанову ВП ВС від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З 01.04.2015 стаття 13 Закону №1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, та визначала, зокрема пункт «а», що а пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
При цьому, рішенням Конституційного суду України від 23.01.2020 у справі №1-5/2018(746/15), окрім іншого, визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Встановлено, що стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 у справі №1-5/2018(746/15), також, окрім іншого, встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме, зокрема:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;»
Водночас, як вважає апелянт, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч.3 ст.114 Закону №1058-IV.
Колегія суддів зазначає, що Закон №1058-IV був доповнений розділом XIV-1, до якого увійшла також стаття 114, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 та неконституційним не визнавався.
Так, пунктом 1 ч.2 ст.114 Закон №1058-IV (в редакції чинній на час звернення із заявою про призначення пенсії) встановлено, що На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Як зазначила ВП ВС у постанові від 03.11.2021 по справі №360/3611/20, необхідним є з'ясування обставин щодо того, чи працювала особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на посадах, визначених у нормах статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.991 №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII), саме до 01.04.2015 і у разі якщо так, то при вирішенні питання про призначенні такій особі пільгової пенсії слід керуватися саме статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII).
Отже, якщо особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювала на посадах, передбачених Списком №1 до 01.04.2015, то підлягають застосуванню норми статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Однак, якщо особа набула пільговий стаж за Списком №1 після 01.04.2015, то при призначенні такій особі пенсії необхідно керуватися нормами статті 114 Закону №1058-IV в редакції Закону №2148-VІІІ.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджено електронними матеріалами справи, позивач працювала на посадах, віднесених до Списку №1, до 01.04.2015, тому при визначенні права позивача на пільгову пенсію необхідно керуватися нормами статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII, що узгоджується із пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-5/2018(746/15).
Так, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 - 13.03.2025, позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 49 років.
При цьому, як зазначено в оскаржуваному рішення пенсійного органу, загальний страховий стаж позивача становить 18 років 7 місяців 19 днів, з урахуванням додаткових років за пільговий стаж - 25 років 7 місяців 19 днів,
Також оскаржуваним рішенням пенсійного органу встановлено, що пільговий стаж становить 7 років 9 місяців 17 днів, з яких за Списком №1 - 7 років 7 місяців 17 днів, за Списком №2 - 2 місяці.
Отже, за наявності необхідного віку - після досягнення 45 років (позивачу - виповнилось 49 років), за наявності стажу роботи 18 років 7 місяців 19 днів з урахуванням додаткових років за пільговий стаж - 25 років 7 місяців 19 днів (при необхідності стажу не менше 15 років), з яких 7 років 7 місяців та 17 днів стаж за Списком №1 (за необхідності не менше 7 років 6 місяців), суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька