Справа № 523/18657/25
Провадження №2-а/523/27/26
"12" січня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судового засідання - Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заржицької Валерії Олександрівни про прийняття заяви про уточнення/зміну первісних позовних вимог, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси звернулась адвокат Заржицька Валерія Олександрівна. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Законом було встановлено строк для оновлення персональних даних - до 17.07.2024 включно. 04.07.2024 ОСОБА_1 оновив персональні дані у додатку “Резерв+», зазначивши зокрема: - ПІБ; - дата народження; - ІПН; - паспортні дані; - адреса реєстрації; - телефон; - e-mail. Таким чином, ОСОБА_1 своєчасно оновив свої персональні дані у передбачений законодавством строк та відповідно до вимог Закону, що підтверджується інформацією у додатку “Резерв+»: “Дані уточнено вчасно». Незважаючи на це, 03.08.2025 у додатку “Резерв+» без будь-яких зрозумілих підстав з'явилося повідомлення: “ТЦК та СП 03.08.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу». У самому додатку було зазначено, що у випадку, якщо зазначене повідомлення є помилковим, особі надається можливість направити запит на його виправлення із відповідними поясненнями. ОСОБА_1 скористався цим правом та неодноразово надсилав необхідні пояснення.
Незважаючи на це, 28.08.2025 у додатку “Резерв+» прийшло сповіщення “в реєстрі Оберіг зафіксовано порушення військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з'явилися відомості про накладення на ОСОБА_1 штрафу за нібито непроходження (відмову) від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та запропоновано визнати правопорушення та сплатити 50% штрафу в розмірі 8 500грн. Вказані відомості в “Резерв+» є єдиним джерелом інформації про нібито накладення штрафу; копію постанови Позивач не отримував, реквізитів постанови (номер, дата, підстава) у застосунку не відображено.
Представник зазначає, що 28.08.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яким на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Водночас сама постанова позивачу не вручалася, у матеріалах додатку “Резерв+» її текст відсутній. Таким чином, позивач був фактично позбавлений можливості ознайомитися зі змістом Постанови та реалізувати своє право на захист.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: - поновити строк на оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн у випадку встановлення судом іншої ніж 28.08.2025 дати її винесення;
- визнати протиправною та скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн;
- зобов'язати відповідача усунути наслідки протиправної постанови, а саме: виключити з реєстру “Оберіг» та застосунку “Резерв+» відмітки/ повідомлення щодо нібито вчиненого позивачем правопорушення і накладення штрафу та письмово повідомити суд і позивача про виконання;
- зупинити дію (виконання) оскаржуваної Постанови до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд в судове засідання (а.с.35-36).
Не погоджуючись з позовними вимогами на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого представник відповідача зазначив, що відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.
Представник зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова за ст. 210-1 КУпАП не виносилась. Згідно ст.1 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: виконання військового обов'язку в запасі, дотримання правил військового обліку.
Представник зазначає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, що мало наслідком внесення до відповідних баз даних відомостей про розшук позивача, що є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно, дії ІНФОРМАЦІЯ_3 були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України, зазначені обставини спростовують твердження позивача про наявність в діях відповідача протиправних дій.
З урахуванням викладеного представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.46-53).
До відзиву на позовну заяву представником надано витяги із Єдиного державного реєстру призовників.
В подальшому, на адресу суду 30.12.2025 року (вх. № 56429) надійшла заява про уточнення/зміну позовних вимог за підписом представника позивача адвоката Заржецької Валерії Олександрівни.
Згідно поданої заяви адвокат зазначила, що позовні вимоги у даній справі формувалися з урахуванням того, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу можливе виключно на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесеної уповноваженим органом за результатами розгляду такої справи.
Оскільки у застосунку «Резерв+» відображалась інформація про нібито накладення на Позивача штрафу у розмірі 17 000 грн за порушення правил військового обліку, Позивач обґрунтовано виходив з того, що такі відомості можуть існувати лише за наявності відповідної постанови, у зв'язку з чим у первинній редакції позову було заявлено вимоги щодо її оскарження.
Надалі Відповідачем було надано Відзив на позовну заяву від 25.11.2025 №17633, у якому зазначив наступне: «Дійсно, протокол про притягнення позивача по факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася».
Отже, наведені у відзиві доводи відповідача не спростовують заявлені позивачем вимоги та свідчать про відсутність належних правових підстав для внесення та відображення щодо позивача відомостей про порушення правил військового обліку, накладення штрафу та перебування у розшуку.
Представник позивача зазначає, що на момент подання позову позивач не міг знати про відсутність відповідної постанови, оскільки в офіційних електронних ресурсах держави («Резерв+») відображалась інформація про штраф та порушення, що створювало уявлення про наявність рішення суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин та з урахуванням змісту відзиву Відповідача, яким підтверджено відсутність складеного протоколу та винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, спір у даній справі стосується не наявності чи відсутності індивідуального адміністративного акта, а правомірності дій Відповідача, пов'язаних із фіксацією та відображенням відповідних відомостей у державних інформаційних ресурсах.
Таким чином, у межах даної справи позивач просить суд не лише надати правову оцінку протиправним діям суб'єкта владних повноважень, а й усунути їх наслідки, зобов'язавши відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») та із застосунку «Резерв +» відомості про нібито вчинення Позивачем адміністративного правопорушення та накладення штрафу, як такі, що внесені без належних правових підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з викладеним та з метою приведення позовних вимог у відповідність до фактичних обставин справи, Позивач, користуючись правом, передбаченим ч. 1ст. 47 КАС України вважає за необхідне уточнити та замінити свої первісні позовні вимоги на наступні позовні вимоги:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягали у внесенні та відображенні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») та у застосунку «Резерв+» відомостей про нібито вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн за відсутності складеного протоколу та винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення;
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо звернення (звернень) до органів Національної поліції України з метою адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 за нібито вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, за відсутності складеного протоколу та винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення;
3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення та відображення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») та у застосунку «Резерв+» відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку за відсутності передбачених законом правових підстав та належних процесуальних рішень.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») та із застосунку «Резерв+» відомості про нібито вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, накладення штрафу у розмірі 17 000 грн;
5. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») та із застосунку «Резерв+» відомості про перебування ОСОБА_1 у розшуку;
6. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 відкликати всі звернення до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та/або доставлення ОСОБА_1 , ініційовані у зв'язку з нібито вчиненням ним адміністративного правопорушення, у тому числі звернення від 03.08.2025 №E3086470, на яке Відповідач посилається у на позов, та вжити заходів для припинення його перебування у розшуку;
7. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 припинити використання та передачу відомостей про нібито вчинення адміністративного правопорушення, накладення штрафу та перебування у розшуку у межах інформаційної взаємодії з іншими державними органами, у тому числі органами Національної поліції України, та вжити заходів для приведення інформації про ОСОБА_1 у відповідність до фактичних обставин та вимог законодавства;
8. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомити суд та ОСОБА_1 про виконання рішення суду у порядку та строк, визначені судом.
9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Представник позивача зазначає, що при цьому підстави та обґрунтування адміністративного позову залишаються не змінними (а.с.64-74).
В судове засідання призначене на 12 січня 2026 року сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, представник позивача звернулась до суду з заявою про можливість проведення судового засідання за її відсутності (а.с.75-77).
Відповідно до положення ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості проведення судового засідання у відсутність належним чином повідомлених сторін та вирішення питання щодо прийняття до провадження заяви про зміну предмету позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо прийняття заяви про зміну первісних позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії «зміна» передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.
Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У свою чергу, збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість, суд наголошує, що доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.
Водночас, предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Відтак, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог охоплюється критерієм «зміна первісних позовних вимог» предмету позову, проте не охоплюється критерієм «збільшення розміру» позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Суд вказує на те, що позовні вимоги, визначені позивачем при подачі позову до суду, були заявлені в порядку ст. 286 КАС України, а саме - провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 20 КАС України - передбачено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, а саме: місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно ч. 2 - окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Зазначене свідчить, що при прийнятті адміністративного позову до провадження, суддею було дотримано вимог закону, а саме перевірено відповідність позивних вимог положенню ст. 20 та ст. 286 КАС України.
Уточнені/змінені позовні вимоги, за критерієм визначеним позивачем «зміна первісних вимог на наступні», зазначені є такими, що не відносяться до предметної юрисдикції місцевого суду, як адміністративного.
Крім іншого, суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у даній справі, та згідно з заявою про уточнення позовних вимог, дозволяє зробити висновок, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги, при цьому, вимоги за позовом щодо якого відкрито провадження не збереглись.
Разом з тим, суд відмічає, що заява про уточнення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги немайнового характеру, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду.
За наведених обставин, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви представника позивача про прийняття уточнення/заміни позовних вимог, оскільки такі по суті є самостійним позовом, та при цьому не збережені попередньо заявлені позовні вимоги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 47, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заржицької Валерії Олександрівни про прийняття заяви про уточнення/заміну первісних позовних вимог - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали складено 14.01.2026р.
Суддя