Справа № 510/66/26
Провадження № 1-кс/510/11/26
15 січня 2026 року м. Рені
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
- за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідчий СВ №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на:
- речовину бурого кольору, схожу на кров, з якої було проведено змив за допомогою розчину дистильованої води та відрізу марлі, поміщений до паперового конверту;
- газову плитку марки «Электа» білого кольору, які було вилучено співробітниками ГУНП в Одеській області та передано на зберігання власнику - ОСОБА_5 .
Як виходить з наданого суду клопотання, 12.01.2026р. до чергової частини відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невідома особа таємним шляхом , в період з 12.12.2025р. по 12.01.2026р. вчинила крадіжку належного їй майна, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , чим було завдано матеріальної шкоди.
Під час виїзду слідчо-оперативної групи на місце події за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено викрадення майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення подальших слідчих дій біля хвіртки при вході було виявлено сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, з якої було проведено змив за допомогою розчину дистильованої води та відрізу марлі, поміщений до паперового конверту. Також в ході огляду домоволодіння, на присадибній ділянці було виявлено газову плитку марки «Электа» білого кольору.
12.01.2026р. до Єдиного реєстру досудових розслідуваньбули внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення, заведено кримінальне провадження за №12026162150000045 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Вилучені предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги все вищевикладене, слідчий зазначає, що вищевказані об'єкти по даному кримінальному провадженню мають значення речових доказів, підлягають огляду, як речові докази, можуть бути предметом дослідження експертизи, конфіскації, з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин справи, враховуючі реальну можливість зацікавлених осіб знищити їх, сховати, просить суд накласти арешт на них.
Слідчий просив про розгляд клопотання без його участі, неявка слідчого відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання. ОСОБА_5 будь-яких заперечень щодо клопотання не мала, просила про розгляд справи без її участі.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, перевіривши доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Як вбачається з витягу по кримінальному провадженню №12026162150000045 від 12.01.2026р., до ЄРДР внесені данні про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
З матеріалів, які надані слідчим в обґрунтування клопотання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя вбачає наявність вчинення суспільно небезпечного діяння, а щодо речових доказів -вилучених предметів - реальну можливість зацікавлених осіб знищити, приховати їх. Тому, з метою запобігання вищевказаних можливостей щодо речових доказів, з метою їх збереження доцільно накласти на них арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 132, 170 - 173, ст. 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.
З метою збереження речового доказу - накласти арешт на майно, яке постановою слідчого визнане речовим доказом по кримінальному провадженню №12026162150000045 від 12.01.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме на:
- речовину бурого кольору, схожу на кров, з якої було проведено змив за допомогою розчину дистильованої води та відрізу марлі, поміщений до паперового конверту;
- газову плитку марки «Электа» білого кольору.
Майно, на яке було накладено арешт: змив з речовини бурого кольору - залишити на зберіганні в камері речових доказів ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, газову плитку - залишити на зберіганні його власника ОСОБА_5 .
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду .
Слідчий суддя ОСОБА_6