Справа № 522/14583/22
Провадження по справі № 1-кп/522/1184/26
(повний текст)
13 січня 2026 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12019160500002403 від 05.05.2020 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, грузина, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Республіки Грузія, громадянин України, грузина, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , друга адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеса, громадянина України, не працюючого, українця, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , друга адреса місця проживання: АДРЕСА_5 (приватний будинок), раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч.1 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13.01.2026 задоволено клопотання прокурора та застосувано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 12.03.2026 включно, без визначення застави.
Прокурор в судовому засіданні просила роз'яснити ухвалу колегії суддів в частині місця утримання обвинуваченого, оскільки згідно листа Міністерства Юстиції України, умовою для екстрадиції уповноваженими органами Республіки Польщі обвинуваченого до України було поміщення такої особи лише до ДУ «Житомирська ВК№8», у випадку застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти роз'яснення ухвали суду, оскільки вважають, що суд не повинен вирішувати питання про місце утримання особи.
Заслухавши думку учасників, дослідивши заявлене клопотання, суд приходить до наступного.
Стаття 380 КПК України передбачає, що у тому разі, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній та зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті й не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, - якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст.124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Дійсно, діючим КПК України прямо не передбачено обов'язку суду визначати місце утримання обвинуваченого у випадку застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 був переданий компетентними органами Республіки Польща уповноваженим органам України в межах процедури міжнародного співробітництва у кримінальних провадженнях, а саме - процедури видачі (екстрадиції) з метою притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого судового розгляду.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України, наданого Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та міжнародної правової допомоги, польська сторона надала Україні обов'язкові гарантії щодо видачі, та у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його утримання має здійснюватися в конкретно визначеній державній установі, а саме - Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».
Зазначені гарантії були надані відповідно до вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає правової визначеності та передбачуваності умов позбавлення свободи, принципу спеціальності та принципу добросовісного виконання міжнародних зобов'язань (pacta sunt servanda), закріпленого у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають безумовному виконанню судами.
Суд враховує, що невиконання або ігнорування таких гарантій може бути розцінене як порушення міжнародних зобов'язань України, бути підставою для міжнародної відповідальності держави, а також розцінюватись як порушення стандартів статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Судом встановлено, що обвинувачений перебував у державному розшуку, після чого встановлено факт його виїзду за межі України, після чого був оголошений судом у міжнародний розшук.
На цій стадії судового розгляду жоден альтернативний запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин суд доходить висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, необхідним та пропорційним, а з урахуванням міжнародних зобов'язань України та офіційної позиції Міністерства юстиції України - утримання обвинуваченого має здійснюватися саме у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 380 КПК України, суд
Заяву прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про роз'яснення судового рішення - задовольнити.
Роз'яснити резолютивну частину ухвали суду від 13.01.2026, виклавши в наступній редакції:
«Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», строком на 60 днів, тобто до 12.03.2026 включно, без визначення застави.
Зобов'язати уповноважених осіб батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», яка знаходиться за адресою: місто Житомир, проспект Незалежності, будинок 172».
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_10
Судді:
ОСОБА_11