Справа № 496/3127/25
Провадження № 3/496/229/26
14 січня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Кабанової К.С.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Ломей Д.В.
розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 Головного управління поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
військовослужбовця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
15.05.2025 року о 21:52 год. за адресою: с. Кагарлик, вул. Центральна, буд. 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Pasat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя, не виразна мова, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження тесту на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та проходження такого тесту в медичному закладі відмовився під відеозапис.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що на наступний день мав їхати до м. Вінниця до сина, якого звільнили з полону. В день події ОСОБА_1 їхав в село до фермерів, щоб взяти запчастини для ремонту автомобіля. Разом з ОСОБА_1 в машині був ще один чоловік - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зупинився на дорозі, оскільки в автомобілі щось загорілося та вона затихла, стояли близько 10 хвилин. ОСОБА_1 подзвонив командиру та повідомив, що машина поламалася. Після чого під'їхали працівники поліції та почали перевіряти документи. Між ОСОБА_1 та поліцейським виникла суперечка, в результаті чого, останній застосував до ОСОБА_1 газовий балончик. ОСОБА_1 пояснив, що вживав алкогольні напої вже після того, як автомобіль зупинився на дорозі. ОСОБА_1 зазначив, що половина відеозапису відсутня та пояснив, що не керував транспортним засобом. Зранку наступного дня ОСОБА_1 поїхав до м. Вінниця. ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Ломей Д.В. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та надав пояснення, викладені у письмовому клопотанні.
Адвокат Ломей Д.В. надав письмове клопотання, в якому просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданого клопотання адвокат Ломей Д.В. зазначив, що відеозаписи, які долучено працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не містять фіксацію руху автомобілю Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням останнього, а також момент зупинки працівниками поліції вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , тобто головну ознаку об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме «керування транспортним засобом», а не перебування за кермом або у автомобілі, як у випадку із ОСОБА_1 . Також, факт керування транспортним засобом заперечується і самим ОСОБА_1 , який чітко та адекватно пояснив співробітникам поліції про те, що він не керував транспортним засобом, а лише перебував в автомобілі. Вказане підтверджується відеозаписами, здійсненими співробітниками поліції: Відео WhatsApp 2025-05-16 в 07.51.53_764Ь9с71; Відео WhatsApp 2025-05-16 в 07.53.30_2f58dd5a; - Відео WhatsApp 2025-05-16 в 07.53.3 l_5e696d03. На вказаних відеозаписах чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 виходить із транспортного засобу, напевно за вимогою співробітників поліції, оскільки звук відсутній на відеозаписах з невідомих причин, який належить на праві власності останньому, що підтверджується довідкою доданої до матеріалів справи, та зазначений факт не є порушенням КУпАП або Цивільного Кодексу України. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На відеозаписі «0000000 00000020250515220928 0004» прослідковується, як співробітники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , і автомобіль, який належить останньому, знаходився в не робочому стані, навіть не робив двигун, що підтверджується фрагментами і звуком на відеозаписі. Один із співробітників поліції завідомо повідомив недостовірні відомості ОСОБА_1 про те, що є відеозапис, на якому зафіксовано, що останній керував транспортним засобом, однак вказаний відеозапис відсутній в матеріалах справи, з метою провокування ОСОБА_1 . Далі, співробітник поліції посилається на те, що ОСОБА_1 виходив з водійського місця, що свідчить про факт керування транспортним засобом і те, що транспортний засіб знаходиться на дорозі. Однак, вказані ознаки не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Це можливо було розцінювати, як інший склад порушення правил дорожнього руху, наприклад як «зупинка транспортного засобу v неналежному місці».
У подальшому, на вказаному відеозаписі співробітник поліції. спілкуючись з ОСОБА_1 , провокуючи своїми питаннями щодо вживання ним алкогольних напоїв, випитує у нього будь-яку інформацію щодо обставин (провокуючі питання), переслідуючи єдину мету - щодо незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та підібрати так обставини, щоб як можливо було більше зачіпок, які виправдовують дії співробітників поліції щодо притягнення до відповідальності за вказаною статтею, і на відеозаписі чітко зафіксоване: «Як Ви в такому стані будете керувати краном, що це за форма одягу, Ви - військовослужбовець», хоча до компетенції співробітника поліції не входить оцінка зовнішнього вигляду військовослужбовця. Однак, ОСОБА_1 стримано пояснив про те, що «вони проживають у палатках під час несення військової служби». Тобто, співробітником поліції, окрім, того всього, допущено порушення принципу щодо поваги до прав людини та людської гідності, звертаючи увагу на зовнішній вигляд людини з явним презирством до ОСОБА_1 . На відеозаписі людина похилого віку, військовослужбовець ОСОБА_1 адекватно та коректно, з дотриманням правил етичної поведінки, спілкується з представниками правоохоронних органів, відповідає на їх запитання та ставить запитання до співробітника поліції. Далі, із змісту відеозапису співробітник поліції всупереч «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 пропонує пройти алкотестер «Drager», а в подальшому пройти огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на те, що він не керував автомобілем. Вказаний факт дійсно підтверджується відеозаписом, на якому співробітники під'їхали до автомобілю, який перебував у не робочому стані (двигун не працював) і відсутність звуків та вихлопних газів з вказаного автомобілю на відеозаписі є цьому підтвердженням. Підставою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння обов'язково має передувати факт керування ним транспортним засобом, а не сидіння за водійським місцем або тиснути на педалі в автомобілі, який стоїть, у не робочому стані. Оскільки, автомобіль це майно і за бажанням людини, він може знаходиться в будь-якому стані та здійснювати дії, що не заборонені законодавством України з майном, яке належить йому на праві власності. Співробітником поліції під час спілкування з ОСОБА_1 не здійснено заходів щодо виявлення ознак у останнього стану сп'яніння, але вказані ознаки формально зазначені у протоколі, які є у змісті вказаної Інструкції. На відеозаписі чітко зафіксовано, як співробітник поліції без з'ясування обставин щодо виявлення ознак стану сп'яніння у ОСОБА_1 зазначив про те, що останній знаходиться у стані сп'яніння. З відеозаписів, які долучені до матеріалів справи, можливо зробити висновок про те, що співробітники поліції чітко зайняли провокуючу позицію відносно ОСОБА_1 та весь алгоритм дій працівників поліції був направлений на спонукання до вчинення адміністративного правопорушення, повністю спланований та виконаний задля складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, починаючи із моменту, як останні під'їхали до автомобілю ОСОБА_1 , з метою притягнення останнього до відповідальності та зробити свій показник «відносно притягнутих осіб» за ст. 130 КУпАП. На перших відеозаписах: - Відео WhatsApp 2025-05-16 в 07.51.53_764Ь9с71; - Відео WhatsApp 2025-05-16 в 07.53.30_2f58dd5a; - Відео WhatsApp 2025-05-16 в 07.53.3l_5e696d03, зафіксовано проміжки часу 21 год. 51хв-52хв. На відеозаписі «0000000000000202505152209280004» зафіксовано початок запису час 22 год. 09 хв., відео є змонтоване, співробітниками поліції вирізано спілкування або інші факти вказаної події, які могли спростувати факти, зазначені у протоколі. Відеозаписи були здійснені на телефон, про що свідчать назви відеозаписів та пересилалися по додатку «WhatsApp». співробітник поліції не попередив про те, що ведеться відеозапис на телефон, тільки зазначив статтю 40, однак без роз'яснення якого саме Закону або нормативно-правового акту. На трьох відеозаписах відсутній звук, що теж може свідчити про укриття фактів, які б спростовували факти зазначені у протоколі. Відеозаписи не є безперервними, співробітниками поліції вчиненні механічні дії, як вирізання саме фрагментів запису, що стосується спілкування з ОСОБА_1 , монтування таким чином щоб незаконно притягнути до відповідальності останнього.
Відповідно до змісту відеозапису, співробітниками поліції під час притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, не було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що є істотним порушенням норм процесуального права та перешкоджає реалізації його права на захист. Працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 подати зауваження щодо змісту протоколу. У свою чергу вищезазначене свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, поваги до прав людини, права людини на захист з боку співробітників поліції. Доказом нехтування конституційними правами ОСОБА_1 є фрагмент на відеозаписі, де чітко зафіксовано, як співробітник поліції під час надання пояснень ОСОБА_1 перебив його, тим самим нехтуючи правом останнього на надання пояснень, та продовжив далі вчиняти дії з метою притягнути його до відповідальності за ст. 130 КУпАП. На відеозаписі відсутні відомості щодо складання та фіксування протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, роз'яснення прав та обов'язків, відомості щодо відмови від підпису ОСОБА_1 під час складання Протоколу. Відсутній запис щодо вручення вказаного протоколу ОСОБА_1 . Не допитані свідки вказаної події, військовослужбовець, який стояв поряд із ОСОБА_1 та інший військовослужбовець, якому передано автівку щодо підтвердження/спростування вказаних обставин, відомості про них відсутні в матеріалах справи.
Співробітниками поліції не з'ясовано всіх обставин по справі відносно самопочуття ОСОБА_1 , чи має останній вади зі здоров'ям. Оскільки, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має захворювання, які пов'язані із проходженням військової служби, а саме гіпертонічну хворобу та травми пов'язані із гомілкою та спиною, що відображається при ходьбі. Має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак, у випадку ОСОБА_1 , співробітник поліції самостійно вирішив, що останній знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння «різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя, не виразна мова, тремтіння пальців рук, поведінка - не відповідає дійсності» не підтверджуються долученим до матеріалів справи відеозаписом, згідно з яким, в ході спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , останньому не було повідомлено ознаки алкогольного сп'яніння, тобто не було проведено первинний огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення ознак алкогольного сп'яніння на місці, де знаходився останній. Як вбачається з відеозапису, під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на його запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, на відеозаписі об'єктивно не вбачається та співробітниками поліції не перевірені. Таким чином, працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння. Оскільки наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а тому й не було підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію.
Щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Військовослужбовець ОСОБА_1 , згідно з протоколом, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і тому за приписами ч.3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.ч.2-7 ст. 266-1 КУпАП. Цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий. Тому вся процедура часткового огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч.9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем. Водночас, ОСОБА_1 звертався до співробітників поліції з проханням викликати співробітників представників управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Однак, співробітниками поліції проігноровано усне прохання ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозаписі. Згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми. З системного аналізу ст.ст. 260, 265-1 та 266 КУпАП слідує, що в разі складання відповідного адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП стосовно певного водія, відносно останнього повинні одночасно бути застосовані наступні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення: вилучення посвідчення водія; відсторонення від керування транспортними засобом; огляд на стан сп'яніння. Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Під час відсторонення особи від керування транспортним засобом поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів відсторонення проводиться у присутності двох свідків.
З відеозапису вбачається, що у службовому автомобілі працівників поліції поліцейський передає право керування транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , при цьому на відеозаписі відсутній ОСОБА_1 , та на жодному з наданих відеоматеріалів не зафіксовано, що саме ОСОБА_1 уповноважив (усно чи письмово) ОСОБА_3 на керування його транспортним засобом, тобто працівник поліції передає транспортний засіб особі, яка не була уповноважена водієм ОСОБА_1 , що є грубим порушенням положень вищезазначеної Інструкції. Також, факт передачі права керування іншій особі не відображено у складеному протоколі або долучено до матеріалів справи відомості про вказаний факт. Таким чином, працівниками поліції порушено порядок відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. За таких обставин адвокат вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.
Адвокат Ломей Д.В. надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції взагалі не повідомили про причини зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що дає підстави вважати, що автомобіль не знаходився у русі. А дійсно автомобіль просто стояв на дорозі, як і пояснив ОСОБА_1 , що автомобіль зламався. Таким чином, відеозаписами, які є об'єктивними доказами у справі, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом. Знаходження біля транспортного засобу або всередині, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Однією з головних умов для огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є не лише наявність достатніх підстав вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а й та обставина, що саме ця особа у такому стані керувала транспортним засобом.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події і складу правопорушення, зазначеного у ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані сп'яніння або у неї були явні ознаки сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
За змістом п.п.1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 1.10 ПДР зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №331686 від 15.05.2025 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 15.05.2025 року;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.05.2025 року;
- довідку старшого інспектора сектору адміністративної практики Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Д. Слесаренко, відповідно до якої, на ім'я ОСОБА_1 було видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;
- довідку старшого інспектора сектору адміністративної практики Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Д. Слесаренко щодо транспортного засобу Volkswagen Pasat, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 ;
- довідку старшого інспектора сектору адміністративної практики Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Д. Слесаренко, відповідно до якої, ОСОБА_1 впродовж року до адміністративної відповідальності не притягувався;
- диск з відеозаписами.
Адвокат Ломей Д.В. до матеріалів справи долучив: копію військового квитка на ім'я ОСОБА_1 ; довідки №256 та №631 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видані ОСОБА_1 ; виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 №4713 у військово-медичному клінічному центрі Південного регіону; висновок спеціаліста військово-медичного клінічного центру Південного регіону, виданий ОСОБА_1 ; КТ - головного мозку ОСОБА_1 від 28.07.2025 року; картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ; виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 №777; виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 №838; ехокарділогічне дослідження №2688; виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 №1996/941; магнітно-резонансну томографію ОСОБА_1 ; УЗ дуплексне сканування магістральних судин шиї ОСОБА_1 ; консультативний висновок спеціаліста; висновок лікаря-травматолога від 08.08.2024 року; довідку військово-лікарської комісії №3597 від 06.09.2024 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а зазначив, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Долучені до матеріалів справи відеозаписи відображають повну подію правопорушення, оскільки на них зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, на відеозаписах зафіксовано і факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Pasat, д.н.з. НОМЕР_1 , (відео №5), і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та проходження такого тесту в медичному закладі (відео №1), тому працівник поліції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи адвоката Ломей Д.В. про те, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовані наявними відеозаписами.
Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор, який оформлював протокол, має упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 при складанні протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, або що в нього були підстави для фальсифікації протоколу, або що він зацікавлений у результатах розгляду справи.
Суд наголошує, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови утворює склад правопорушення та є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів, відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Відповідно, відмова водія від проходження огляду вже є закінченим складом адміністративного правопорушення, за яке настає встановлена законом відповідальність.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи, на які посилався адвокат Ломей Д.В. у судовому засіданні та письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, повністю спростовані відеозаписами, наявними в матеріалах справи
Відеозаписи є допустимими доказами, адже здійснені на підставі п.1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення та, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містять ознак монтажу чи інших недоліків.
Відеозаписи є одними із сукупності доказів у справі, які суд, у відповідності до 252 КУпАП, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд дійшов висновку, що такі є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, підтверджують існування обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми.
У справах «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів адвоката Ломей Д.В. про те, що відносно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, слід зазначити наступне.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.2 ст. 266-1 КУпАП).
Частиною 3 ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Тобто проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп'яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку, якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (аналогічний висновок викладено у постанові Миколаївського апеляційного суду від 31.01.2025 року по справі №476/1041/24).
Судом встановлено, що 15.05.2025 року о 21:52 год. за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець ОСОБА_1 керував власним транспортним засобом Volkswagen Pasat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Аналогічний висновок викладений у постанові Київського апеляційного суду від 14.04.2025 року по справі №759/469/25, у постанові Сумського апеляційного суду від 11.04.2025 року по справі №590/1030/24.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань.
До того ж матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання обов'язків військовослужбовця.
За таких обставин, порядок огляду водія ОСОБА_1 , який не перебував під час виконання обов'язків військової служби, та який керував транспортним засобам, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має здійснюватися в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 такий порядок порушений не був (аналогічний висновок викладено у постанові Хмельницького апеляційного суду від 26.02.2024 року по справі №672/1223/23).
Стороною захисту не додано жодних відомостей про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 15.05.2025 року ОСОБА_1 , керуючи вищевказаним автомобілем як водій, виконував обов'язки військової служби.
Тобто, у даному випадку, ОСОБА_1 не керував військовим транспортним засобом, а керував власним транспортним засобом Volkswagen Pasat, д.н.з. НОМЕР_1 .
Огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП, не залежно від його статусу та місця роботи.
Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 , як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп'яніння мав проводитися відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку (аналогічний висновок викладено у постанові Дніпровського апеляційного суду від 08.05.2024 року по справі №933/791/23).
На підставі п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП, яким визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КУпАП), працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що відповідають обставинам справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, ст. 130, 221, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП України, суд -
Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п'ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст постанови виготовлено 15.01.2026 року.
Суддя М.Л. Пасечник