П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19019/25
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Дата і місце ухвалення: 24.11.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування» від 18.10.2024 № 122;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 15.11.2024 № 119-РС в частині призупинення військової служби з 06.11.2024;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.11.2024 № 330, яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відновити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення з 06.11.2024.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, зокрема, було витребувано докази по справі та зупинено провадження по справі - до отримання доказів.
Не погоджуючись з даною ухвалою в частині зупинення провадження, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, враховуючи необхідність у збиранні додаткових доказів по справі, застосовуючи аналогію закону з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін, прийшов до висновку про зупинення провадження по справі до отримання витребуваних судом доказів на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Норми статті 236 КАС України, яка врегульовує питання зупинення провадження у справі, розмежовують підстави, за яких суд має право зупинити провадження у справі, а також із настанням яких суд зобов'язаний вчинити таку процесуальну дію.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені нормами частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно матеріалів справи, підставою для зупинення провадження по справі суд першої інстанції визначив необхідність витребування доказів, а саме: зобов'язав відповідача надіслати копії витребуваних судом документів.
Так, згідно п.6 ч.2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Проте, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що зазначена підстава зупинення провадження стосується направлення іншому суду судового доручення щодо збирання доказів.
В даному випадку судом першої інстанції не приймалось ухвали про судове доручення, а тому фактично відсутні підстави, передбачені п.6 ч.2 ст.236 КАС України для зупинення провадження по справі.
Слід зазначити, що в даному випадку зупинення провадження у справі було обумовлено постановленням судом першої інстанції ухвали про витребування доказів.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на передбачену Конвенцією гарантію, питання про наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі має вирішуватись при безумовному дотриманні норм процесуального права, враховуючи недопустимість порушення права особи на розгляд справи впродовж розумного строку.
У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст.236 КАС України. Вказаний у зазначеній статті перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним, і нормами КАС України не передбачено такої підстави для зупинення провадження на стадії розгляду справи, як направлення судового доручення відповідачу.
Отже, на переконання апеляційного суду, витребування у відповідача відповідних доказів не є підставою для застосування п.6 ч.2 ст.236 КАС України та зупинення провадження у справі, оскільки вищезазначена норма стосується направлення іншому суду судового доручення щодо збирання доказів.
Щодо застосування судом першої інстанції аналогії закону слід зазначити таке.
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
У даному випадку, є статті 79, 118, 119 КАС України, які регулюють подання доказів, процесуальні строки та їх розумність, де законодавець чітко передбачив, що суд встановлює строк для подання доказів, і необхідність зупинення провадження, відсутня.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
Юридичні наслідки для позивача, будуть полягати в тому, що строк розгляду справи буде порушений. Легітимні очікування щодо розгляду справи для позивача будуть не виправданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі з підстав визначених судом, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи той факт, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі без наявності підстав для такого зупинення, передбачених ст.236 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року в частині зупинення провадження у справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 січня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук