іменем України
14 січня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 745/771/25
Головуючий у першій інстанції - Смаль І. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/246/26
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У серпні 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 75934148 у розмірі 15 945 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75934148 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 700 грн строком на 20 днів зі сплатою 1,99 % в день. 03 серпня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору позики, відповідно до умов якого товариство додатково надало позичальнику кредитні кошти в сумі 1 300 грн. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умови договору та додаткової угоди виконало, перерахувало 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 двома траншами грошові кошти у сумі 5 000 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 належним чином не виконував кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 15 945 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 10 945 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Позивач, пославшись на наявність права вимоги, зазначав, що 21 грудня 2021 року за договором факторингу № 2112 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право вимоги до фізичних осіб-боржників за кредитними договорами. 31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за договором факторингу № 310323-ФМ відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі і право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75934148 від 03 серпня 2021 року.
Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 15 945 грн заборгованості за кредитним договором № 75934148, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 10 945 грн - заборгованість за відсотками; а також 2 422,40 грн в рахунок повернення судового збору та 3 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту з'ясування всіх фактичних обставин справи, неповне дослідження та ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до відсутності у справі доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умов договору від 03 серпня 2021 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних останнім реквізитів електронного платіжного засобу.
Скаржник зазначає, що довідка № КД-000038511/ТНПП від 15 липня 2025 року та довідка № КД-000038513/ТНПП від 15 липня 2025 року про перерахування ОСОБА_1 суми позики у 5 000 грн не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу.
Наголошує, що матеріали справи не містять як доказів, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме ОСОБА_1 , так і доказів належності відповідачу номера телефону, на який було направлено цифровий ідентифікатор кредитної лінії від 03 вересня 2021 року.
У наданому відзиві представник ТОВ «Фінпром Маркет», посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду та вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи відзиву зводяться до необґрунтованості тверджень відповідача про неукладення договору позики № 75934148, оскільки цей договір ОСОБА_1 підписано (акцептовано оферту) одноразовим ідентифікатором t96rr6CCKt, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису, що є підтвердженням узгодження між сторонами розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом вчинення відповідних дій. Використання одноразового ідентифікатора є неможливим без проходження особою попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіну і пароля особистого кабінету, що у свою чергу кореспондується з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021року у справі № 524/5556/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 280/4456/20 та від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19.
Позивач зазначає, що всі кошти за укладеними з ОСОБА_1 договорами надавались на особистий картковий рахунок, указаний відповідачем, тому правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайрем регулюються ЗУ «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», відповідно до положень якої документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Таким чином в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а його посилання на відсутність доказів зарахування коштів на картковий рахунок є безпідставними, оскільки саме боржник (відповідач у справі) має доступ до свого рахунку, зазначеного у договорі, і не позбавлений можливості представити суду виписку зі свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.
Звертає увагу, що замість надання належних доказів по суті справи відповідач послався на правові висновки Верховного Суду, які, на думку позивача, є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин (права й обов'язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із цією справою.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позов ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено перехід до нього права вимоги за кредитними договорами.
Районний суд, відхиляючи твердження відповідача про відсутність доказів, що підтверджують оформлення договору в електронній формі, указав, що договір позики та додаткову угоду до нього було підписано сторонами шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та ЗУ «Про електронну комерцію». У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку позики, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки. Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіну і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Суд зазначив, що згідно з наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією картка під номером 4731219612393029 належить ОСОБА_1 . Випискою по рахунку засвідчено, що відповідачу на наведену карту 03 серпня 2021 року перераховано грошові кошти в сумі 5 000 грн двома платежами, що підтверджує надання ОСОБА_1 спірних кредитних коштів та спростовує його твердження про відсутність доказів їх отримання.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеним висновком суду, зважаючи на таке.
У справі встановлено, що 03 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено договір позики № 75934148 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), який підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором t96rr6CCKt (а.с. 51). За умовами договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - позику) на погоджений умовами договору строк (надалі - строк позики) шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Сума позики становить 3 700 грн. Дата надання позики 03 серпня 2021 року. Дата повернення позики 23 серпня 2021 року. Занижена процентна ставка 0,70 % (застосовується відповідно до умов програми лояльності). Процентна ставка за понадстрокове користуванням позикою 2,70 % в день Орієнтовна реальна річна процентна ставка 980,55 %. Орієнтовна загальна вартість позики 4 215,41 грн (п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).
Згідно з п. 4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Відповідно до п. 12 договору цей договір укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.
03 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено додаткову угоду до договору позики № 75934148, яку підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором U4aY77cOcQ (а.с. 50). Відповідно до умов додаткової угоди позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 3 700 грн на 1 300 грн, таким чином загальний розмір наданої позики становить 5 000 грн. У зв'язку зі збільшенням загального розміру позики зміниться орієнтовна загальна вартість позики, яка складе 5 696,50 грн.
На виконання умов договору позики від 03 серпня 2021 року та додаткової угоди від 03 серпня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на банківську картку НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 3 700 грн та 1 300 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с. 35, 35 зворот).
Довідками директора ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 15 липня 2015 року підтверджено, що ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтверджує прийняття до виконання платіжних інструкцій та завершення наступних платіжних операцій: дата платежів 03 серпня 2021 року; суми платежів - 1 300 грн та 3 700 грн; отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ НОМЕР_1 . Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються (а.с. 36, 36 зворот).
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнтом) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (фактором) укладено договір факторингу № 2112, згідно з умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № 1) в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (а.с. 30-34).
Пунктом 6.2. цього договору визначено, що ціна продажу за цим договором складає 10 105 337,52 грн. Ціну продажу, що вказана у п. 6.2. цього договору, фактор сплачує на користь клієнта в наступному в строк до 20 грудня 2022 року включно (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 6.4. наведеного правочину днем сплати фактором клієнту ціни продажу вважається день перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_2 , відкритий АТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ отримувача 39861924, у розмірі та порядку, встановленому п. 6.2. цього договору. При цьому всі наслідки ненадходження грошових коштів на рахунок клієнта несе фактор.
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» підписано реєстр прав вимог № 4 до договору факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, витяг з якого підтверджує, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором № 75934148 від 03 серпня 2021 року на загальну суму 15 945 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн, заборгованість по відсотках - 10 945 грн (а.с. 10, 12).
31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (клієнтом) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактором) укладено договір факторингу № 310323-ФМ, згідно з умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № 1) в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (а.с. 21-25).
У пунктом 6.2. цього договору указано, що ціна продажу за цим договором складає 13 137 615,00 грн. Ціну продажу, що вказана у п. 6.2. цього договору, фактор сплачує на користь клієнта в наступному в строк до 30 листопада 2024 року включно (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 6.4. зазначеного правочину днем сплати фактором клієнту ціни продажу вважається день перерахування грошових коштів на поточний рахунок Клієнта № НОМЕР_3 , відкритий АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ отримувача 35017877, у розмірі та порядку, встановленому п. 6.2. цього договору. При цьому всі наслідки ненадходження грошових коштів на рахунок клієнта несе фактор.
31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет»» підписано реєстр боржників до договору факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, витяг з якого підтверджує, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором № 75934148 від 03 серпня 2021 року на загальну суму 15 945 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн, заборгованість по відсотках - 10 945 грн (а.с. 9, 13).
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеному ТОВ «Фінпром Маркет», станом на 03 серпня 2023 року за кредитним договором № 75934148 від 03 серпня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 15 945 грн, з яких: заборгованість за тілом позики - 5 000 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 10 945 грн (а.с. 58-60).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення заборгованості не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
У справі встановлено, що 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Цього ж дня сторони уклали договір позики № 75934148, який підписано відповідачем відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора t96rr6CCKt. Договір містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, РНОКПП, номер та серію паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти та номер банківського рахунку.
У договорі сторони узгодили наступні умови: сума позики - 3 700 грн; строк позики - 20 днів; процентна базова фіксована ставка - 1,99 %; дата повернення позики - 23 серпня 2021 року.
03 серпня 2021 року відповідач вдруге ідентифікував себе в ІТС ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зайшов до особистого кабінету та уклав з товариством додаткову угоду про збільшення розміру отриманої позики до 5 000 грн, яку підписано за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора U4aY77cOcQ. Інші умови кредитування залишилися незмінними.
Довідкою директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 75934148 від 03 серпня 2021 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора t96rr6CCKt, який відправлено 03 серпня 2021 року о 17 год. 14 хв на електронну пошту позичальника, вказану ним у договорі (а.с. 49 зворот).
Іншою довідкою директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено додаткову угоду від 03 серпня 2021 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора U4aY77cOcQ, який відправлено 03 серпня 2021 року о 17 год. 28 хв на електронну пошту позичальника, вказану ним у додатковій угоді (а.с. 37 зворот).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу особи на веб-сайт за допомогою логіну і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим (постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 та від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Зважаючи на наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачем тверджень щодо укладення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики в електронному вигляді.
Надана АТ КБ «ПриватБанк» на запит Сосницького районного суду інформація (а.с. 109-110) підтверджує, що в банківській установі на ім'я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_4 . По указаному рахунку 03 серпня 2021 року відбулося зарахування коштів в сумі 3 700 грн та 1 300 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку у період з 03 по 06 серпня 2021 року (а.с. 109 зворот).
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана банком виписка за картковим рахунком позичальника № НОМЕР_4 є належним доказом отримання ним кредиту, оскільки відображає рух коштів та доводить користування ОСОБА_1 кредитними коштами.
Відповідач, заперечуючи проти надходження кредитних коштів на його банківську картку, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України належних письмових доказів на підтвердження відсутності у нього банківської картки з номером НОМЕР_4 або неперерахування на цю картку/відповідний банківський рахунок у спірний період суми за договором позики не надав, хоча не був позбавлений можливості надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх заперечень, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до них.
Таким чином, сторона відповідача, заперечуючи факт отримання кредитних коштів, застосовує концепцію «негативного доказу» (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 не надано. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, відповідач, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов'язок їх доведення.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність існування між сторонами кредитних правовідносин та неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов'язань за договором позики від 03 серпня 2021 року
Перевіряючи наявність у ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75934148 від 03 серпня 2021 року, колегія суддів виходить з такого.
За умовами укладеного 21 грудня 2021 року договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі заборгованостей.
За умовами укладеного 31 березня 2023 року договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а позивач набув права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі заборгованостей.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 договору факторингу від 21 грудня 2021 року передбачено, що загальна суми прав вимоги, що відступається за договором, становить 192 020 825,70 грн. Ціна продажу за цим договором становить 10 105 337,52 грн. Ціну продажу фактор сплачує на користь клієнта в наступному в строк до 20 грудня 2022 року включно. Днем сплати фактором клієнту ціни продажу вважається день перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, відкритий АТ «Універсал Банк», в розмірі та порядку, встановленому п. 6.2 цього договору. Всі наслідки ненадходження грошових коштів на рахунок клієнта несе фактор.
Відповідно до п. 2 реєстру прав вимог № 4 від 21 грудня 2021 року до договору факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром, складає 10 105 337,52 грн (а.с. 12 зворот).
Доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року та від 31 березня 2023 року № 310323-ФМ стороною позивача не надано, строки для оплати, визначені обома договорами факторингу, на час звернення до суду настали. Підписаний ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2021 року - грудень 2023 року за договором факторингу № 2112, згідно з яким заборгованість відсутня (а.с. 25 зворот), не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.
У постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Крім цього, умовами обох договорів прямо передбачено, що днем сплати фактором клієнту ціни продажу вважається день перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, визначений у договорі, відкритий у відповідній банківській установі.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, докази оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування у цій справі, а обов'язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.
Зважаючи на наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем належно не доведено факт набуття ним права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за договором позики № 75934148 від 03 серпня 2021 року, оскільки у матеріалах справи відсутні докази оплати за договорами факторингу від 21 грудня 2021 року та від 31 березня 2023 року. З огляду на висновок апеляційного суду про недоведеність належними доказами позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75934148 від 03 серпня 2021 року відсутні підстави для задоволення позову та стягнення зі скаржника заявленої суми коштів.
Беручи до уваги неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильність застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення відмову у задоволенні позову з підстав, наведених вище.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
За апеляційне оскарження рішення суду відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 150-151). Відповідно до п.п. 1, 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подачу апеляційної скарги на рішення суду у цій справі до сплати належало 4 542 грн судового збору.
Оскільки суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду та відмовляє у задоволенні позову, відповідно до вищенаведених правил, та зважаючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору, належить стягнути з ТОВ «Фінпром Маркет» на користь держави 4 542 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сосницького районного Чернігівської області від 15 вересня 2025 року - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет'на користь держави 4 542 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», зареєстроване місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9-а, офіс 204, м. Ірпінь, Київська обл., 08200, ЄДРПОУ 43311346.
ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова