Справа №587/5498/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.
Номер провадження 33/816/877/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
15 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у залі суду в м. Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Склярова О.Г. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17.12.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Склярова О.Г.,
установив:
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 17.12.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн та позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн за те, що 22.11.2025 о 13.48 год. в с. Бездрик Сумського району керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник Скляров О.Г. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17.12.2025 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що зазначені в протоколі ознаки сп'яніння, виявлені у водія ОСОБА_1 , не свідчать про наркотичне сп'яніння, а пов'язані з отриманим пораненням (забій головного мозку). Крім того, на думку захисника, суддею суду першої інстанції не було належним чином досліджено доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як у матеріалах справи відсутній доказ, що підтверджував би наявність у крові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності алкоголю чи наркотичних речовин.
Також апелянт зазначає, що патрульні поліцейські вчасно не роз'яснили ОСОБА_1 норму щодо можливості скористатись правом на захист, а також права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника Склярова О.Г. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП була встановлена суддею з врахуванням наявних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №520531 від 22.11.2025, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, диску з відеозаписом правопорушення, який було долученого працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, не встановлено.
При цьому, відеозапис, який було проглянуто та враховано апеляційним судом в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, і саме його даними підтверджується те, що транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений поліцейськими після проходження блокпосту, у зв'язку з тим, що автомобіль мав механічні пошкодження.
Під час спілкування з водієм даного транспортного засобу та встановлення особи водія, працівниками поліції у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у нардиспансері на визначення стану наркотичного сп'яніння. Факт вживання наркотичних засобів був підтверджений особисто ОСОБА_1 , про що він зазначив як усно, так і письмово у поясненнях, зафіксованих у протоколі.
Після роз'яснення водієві його права проїхати з поліцейськими до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду або відмови від проходження такого огляду, що є підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 повідомив, що від огляду він відмовляється, у зв'язку з чим його повідомили про відсторонення від керування транспортним засобом та складення відносно нього вищевказаного протоколу.
При цьому, на спростування доводів апелянта про те, що виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, пов'язані з отриманим пораненням (забій головного мозку, апеляційний суд зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, то це цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Склярова О.Г. про те, що у матеріалах справи відсутній доказ наявність у крові ОСОБА_1 наркотичних речовин, то апеляційний суд зауважує, що для визнання винуватості водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП ключовим є не наявність висновку про перебування у стані сп'яніння, а те, що згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху він, як водій, був зобов'язаний, а не мав право, на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, однак, відмовився від цього, що свідчить про наявність в його діях ознак вказаного адміністративного правопорушення, що було встановлено суддею суду першої інстанції.
Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо несвоєчасного роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, зокрема, й передбачених ст. 63 Конституції України, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 повідомили про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та роз'яснені права та обов'язки.
Доводи захисту про перебування в салоні автомобіля дитини не позбавляють водія обов'язку на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння та не спростовують висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об'єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,
постановив:
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Склярова О.Г. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Соколова