Номер провадження: 11-сс/813/2532/25
Справа № 947/34349/25 1-кс/947/18683/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутівка, Змійвського р-н., Харківської області, громадянина України, одруженого, фактично зареєстрованого Херсонська область, проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025164110000107 від 24.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року задоволено клопотання органу досудового розслідування та відносно ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.01.2026 року із визначенням розміру застави у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот)грн..
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали, якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що ризики не зникли та продовжують існувати.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи обґрунтованості пред'явленої підозри, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
-ризики заявлені слідчим у клопотанні не підтверджені, ОСОБА_8 співпрацює зі слідством, надає покази;
- суд не прийняв до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки;
-визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим та завідомо непомірним.
До початку судового засідання апеляційного суду, від адвоката ОСОБА_7 надійшла заява, в якій він просив розгляд його заяви здійснювати без участі сторони захисту.
Прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, причин неявки суду не повідомляв, із клопотанням про відкладення судового засідання не звертався.
Оскільки учасники судового розгляду у судове засідання не прибули, колегія суддів, на підставі ч. 4 ст. 107, ст. 405 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності учасників судового провадження та фіксацію судового засідання технічними засобами не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу .
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя при вирішення вказаного питання має з'ясувати обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, що слідчим суддею і було здійснено з перевіркою наявності обставин, зазначених у ст. 184 КПК України.
В апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 , у зв'язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при встановленні наявності ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду слідчий суддя врахував передбачене законом покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується, неможливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж визначено законом, за вчинення корупційного злочину, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості, у сукупності з іншими обставинами, встановленими у ході розгляду клопотання, зокрема, наявністю певних соціальних зв'язків, та прийшов до висновку про те, що цей ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що ризик незаконного впливу на свідків, продовжує існувати, зокрема, з огляду на встановлену процедуру допиту свідків, а також те, що підозрюваному особисто відомий заявник у цьому кримінальному провадженні та щодо якого він за матеріалами підозри можливо вчинював дії із отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення військовими посадовими особами.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зав'язків, постійного місця проживання, однак, вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Твердження в апеляційній скарзі щодо непомірного розміру застави та відсутності матеріальної можливості у підозрюваного внесення такої застави, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; відомості про особу підозрюваного: його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, наявність осіб, які перебувають на його утриманні, відсутність судимостей; погіршення майнового стану підозрюваного з урахуванням перебування його під вартою та неможливість отримувати дохід; невнесення підозрюваним визначеного розміру застави протягом тривалого часу у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що є доцільним не змінювати попередній розмір застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання ним покладених обов'язків.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного є необґрунтованими, а слідчий суддя встановив наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 ..
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025164110000107 від 24.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4