Номер провадження: 11-кп/813/2800/25
Справа № 522/20757/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2025 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024162510001232 від 22.08.2024 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
установив
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження №12024162510001232 від 22.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Оскарженою ухвалою місцевого суду задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_7 продовжений строк тримання під вартою до 23.01.2026 року включно, з визначенням розміру застави у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурором не надано доказів існування ризиків, наголошує, що визначений розмір застави є непомірним для ОСОБА_7 , враховуючи що його батьки пенсіонери.
Просить ухвалу скасувати та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Положеннями ч. 4 ст. 4221 КПК України визначено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
У зв'язку із технічною неможливістю встановити відеоконференцзв'язок із ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де у даний час утримується обвинувачений, за згодою захисника, розгляд її апеляційної скарги здійснюється без його участі.
Прокурор був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився. Водночас, до початку судового засідання прокурор Приморської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся із клопотанням в якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив розгляд справи здійснювати без його участі.
У зв'язку із викладеним, апеляційний суд, враховує думку захисника обвинуваченого, та здійснює апеляційний розгляд за відсутності прокурора.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника обвинуваченого, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого про відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що до теперішнього часу існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК).
Також суд апеляційної інстанції погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, які судом ще не допитані з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань.
Ймовірність існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_7 не має постійного законного прибутку, раніше був судимий за корисливий злочин та може продовжити свою злочинну діяльність.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Щодо доводів захисника обвинуваченого про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, зважаючи на характер вчиненого кримінального правопорушення, встановлені ризики, дані про особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, те що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, апеляційний суд вважає, що визначений розмір застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 гривень, буде з одного боку утримувати обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції, про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, відповідають вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтуються на матеріалах справи, а дані про обвинуваченого та висунуте йому обвинувачення, дають підстави вважати, що на даний час існують зазначені районним судом ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки такий запобіжний захід не здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи суду, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 370, 392, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2025 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024162510001232 від 22.08.2024 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4