про залишення апеляційної скарги без руху
15 січня 2026 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , вивчивши апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 14 років позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 14 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покаранням призначеним за цим вироком та за злочини за які ОСОБА_3 засуджено вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16.02.2024 року остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 14 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та за злочин за який ОСОБА_3 засуджено вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.04.2022 року остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 15 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_5 зараховано строк його попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_3 зараховано строк його попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 21 976 грн. 20 коп. матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на проведення експертиз. Вирішено питання щодо речових доказів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, захисники обвинувачених подали апеляційні скарги. Перевіривши апеляційні скарги, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 396 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Крім того, в апеляційній скарзі повинно викладатися конкретне прохання особи, що подає апеляційну скаргу, сформульоване з урахуванням того, яке рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити, з урахуванням вимог ст. 407 КПК України.
Згідно ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок або ухвалу без змін; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Положення даної норми закону містять вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Згідно вимог ч.1, 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При цьому, суддя-доповідач наголошує, що вимоги апеляційної скарги повинні відповідати положенням ст.ст. 407-415 КПК України, як в частині тих рішень, які вправі ухвалити апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги та підстав для скасування чи зміни вироку суду.
Натомість, апеляційні скарги захисників не містять обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Резолютивні частини апеляційних скарг захисників в яких викладено прохання апелянта, сформульовані незрозуміло суперечливо, без урахуванням вимог ст. 407 КПК України щодо повноважень суду апеляційної інстанції для ухвалення рішення за результатами апеляційного розгляду апеляційних скарг захисників.
Крім того, в резолютивній частині апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 викладено прохання про скасування вироку в частині призначеного ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.28, п.4 ч.2 ст.115 КК України, разом з тим, оскаржуваним вироком обвинуваченому ОСОБА_3 призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
За таких обставин, вважаю, що апеляційні скарги захисників подані без дотримання вимог ст. 396 КПК України.
Таким чином, з урахуванням наведених положень КПК України, апеляційні скарги підлягають залишенню без руху з наданням апелянтам строку для виконання вимог ст. 396 КПК України.
Керуючись ст. 396, 399 КПК України, суддя
постановила:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, - залишити без руху.
Надати апелянтам строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків на протязі 10 днів з дня отримання ухвали.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду ОСОБА_1